Alphaville

Початок історії цієї синт-поповій німецької групи було покладено в 1981 році. Тоді на Різдво Маріан Голд та Бернард Ллойд вперше з'явилися на публіці в складі колективу "Nelson community". На наступний рік Ллойд і Голд за участю Франка Мертенса організували прообраз "Альфавілля" - "Forever young". У 1983-му тріо один раз виступило живцем, і це виявився останній концерт на наступні 10 років.

У 1984-м вивіску остаточно поміняли на "Alphaville" і почалася штампування хітів. Першим вийшов сингл "Big in Japan", потім з'явилося ще два міньйон, а до кінця року підоспів і дебютний альбом - "Forever young". Майже відразу після релізу з групи пішов Мертенс, а замість нього з'явився гітарист і клавішник Ріки Еколетт.

Над другим полнометражнік, що вийшов в 1986 році, музиканти працювали з продюсерами Пітером Уолшем ("Simple minds") і Стівом Томпсоном ("A-ha", Девід Боуї). В кінці 1986-го "Alphaville" увійшли в контакт з Клаусом Шульце, і відомий "електронщик" допоміг колективу в запису третього альбому.

Робота над "The breathtaking blue" розтяглася на два роки, тому диск вийшов у світ тільки в березні 1989-го. Зате CD крім пісень включав в себе також графіком (прообраз нинішніх DVD). Крім того, музиканти реалізували цікаву ідею: замість банальних кліпів на основі альбому було знято короткометражний фільм "Songlines", над яким працювали аж 9 продюсерів. У 1992 році німецькі романтики порадували своїх фанів збіркою кращих речей "First harvest", а Маріан випустив сольник. У той же час був записаний новий альбом, "Prostitute", але його вихід в силу ряду причин було відкладено на кілька років. У 1993-му "Alphaville" порушили обітницю "живого мовчання" та у Бейруті відіграли свій перший концерт за попередні 10 років.

Нарешті в 1994-м довгоочікуваний "Prostitute" з'явився на прилавках магазинів, а на наступний рік музиканти, вирушивши до Франції, почали працювати над своїм п'ятим альбомом. У процесі роботи команду покинув Еколетт, але сесії були продовжені в Лондоні під керівництвом продюсера Енді Річардса. "Salvation" став останнім релізом "Alphaville" на фірмі "WEA".

Після виходу платівки команда гастролювала в рідній Німеччині, Східній Європі і навіть дісталася до Перу. Південноамериканський клімат припав музикантам по душі, і саме там вони попрацювали над бокс-сетом з 8 дисків "Dreamscapes", куди потрапили переробки старих речей, а також концертні і раніше нереалізовані треки. Між тим гастрольна діяльність групи була на підйомі, і в 2000 році "Alphaville" випустили свій перший "лайв". А ось нового студійного матеріалу вже не з'являлося. Замість цього команда пропонувала слухачам такі варіанти як збірник реміксів "Forever pop" (2001) або сіквел "Dreamscapes" - "Crazyshow" (2003).

У березні 2003-го офіційного оголосив про свій відхід Бернард Ллойд, а ядро "Alphaville" на той момент склали Голд, клавішник Райнер Блоссом, що був співавтором багатьох пісень групи з початку 90-х, і музичний директор Брайтон Мартін Лістер, встиг докласти свою руку до створення пари треків. У 2004-му група вперше виступила в супроводі струнного квартету. Також музиканти почали працювати над черговим довгоочікуваним альбомом, випуск якого запланували на осінь наступного року.

Читате також

Реклама