Amon Duul

Утворена в 1967 році в західнонімецькому місті Мюнхені музична комуна об'єднувала тринадцять чоловік, в числі яких були колишній джазовий музикант Кріс Каррер, Улі і Петер Леопольд (* 15 серпня 1945), Хельга і Анжеліка Філянда, Елла і Райнер Бауер. Взявши назву "Amon Duul", складене з імені єгипетського бога сонця і турецького літературного персонажа, члени комуни почали вивчати музичні інструменти з тим, щоб втілити розроблену ними ідею концертів за участю представників різних видів виконавського мистецтва.

Всі вони перебували тоді під враженням від нової англо-американської психоделічної музики типу "Hapshash & The colored coat". Комуна була частиною міжнародного антивоєнного руху, а учасники проекту вважали себе вісниками нового світу, які за допомогою музики понесуть свої ідеї в маси.

Швидко завоювавши репутацію андеграундної групи, вже восени 1968 року вони виступили на музичному фестивалі в Ессені, що пройшов у залі "Gruga-Halle". До того часу комуна розвалилася на дві частини - "Amon Duul" і "Amon Duul II". Розділити назви таким чином запропонував барабанщик Петер Леопольд.

Об'єдналися з "Комуною номер 1" австрієць Райнер Бауер і один з братів Леопольда - Ульріх - стояли за продовження роботи в дусі деструктурованого психоделічного року з орієнтацією на політичні тексти, тоді як Кріс Каррер зі своїми соратниками стояв за більш складну музику, відштовхується від спейс- рока. "Amon Duul" підписали контракт з фірмою "Metronome Records" і випустили два альбоми: "Amon Duul I", більш відомий під назвою "Psychedelic Underground", і "Collapsing: Singvogel Ruckwarts & Co", що розповсюджувалися тільки в Німеччині. У 1972 році вийшов англомовний двійник "Disaster". Група нечасто з'являлася в студії, тому більша частина матеріалу трьох дисків була записана протягом одних і тих же кількох сеансів звукозапису на початку 1969 року.

Колектив виконував традиційний психоделічний рок з сильним політичним ухилом, до якого додалося оригінальне використання студійних ефектів і прийомів. Їхня музика простягалася від електричного фрі-року до вільних електроакустичних екскурсів. Вони були виконані в традиціях фрі-джазу з переважною фатальним ритмом, ставши провісником хаосу і енергії, пізніше отримали розвиток під час навали панку.

У 1984 році побачив світ альбом "Experimente", що представляв собою двадцять чотири треки, записані колективом у знову ж таки в 1969-му в результаті експериментування зі студійним обладнанням. Пізніший складу групи включав в себе Райнера та Еллу Бауерів, Улі Леопольда, Клауса Ессер (гітара, бас, ударні), Хельги та Анжеліки Філянда. У листопаді-грудні 1970 року за сприяння Хансі Фішер (флейта, бонги), Джона Вайнцірля і Шрата з "Amon Duul II" вони записали ще один англомовний альбом - "Paradieswartz Duul" - і сингл "Eternal Flow" / "Paramechanical World". У створенні платівок також брали участь Усхі Обермаєр (маракаси) і Карлхайнц Хаусманн. Тут вже звучав більш розслаблений, хоча і незвичайний рок з вкрапленням фолку, з акцентом на численні гітари і включає єдині у своєму роді довгі імпровізаційні фрагменти. Учасники ансамблю "гостювали" на виконаної у схожій стилістиці композиції "Sandoz In The Rain" з альбому "Yeti" групи "Amon Duul II".

Однак життя колективу виявилася недовгою. У силу музичних і особистих розбіжностей у 1971 році "Amon Duul" розпалися. Їх останній альбом з додаванням композицій синглу як бонус був перевиданий у 1995-му.

Читате також

Реклама