Beastie Boys

Група "Beastie boys", нарізана на своїй ранній стадії відвертий хардкор (чи то пак панк-рок), з'явилася на нью-йоркській сцені у 1981 році. В оригінальний склад увійшли Адам Яух (* 5 серпня 1965; бас), Кейт Шелленбах (ударні), Джон Беррі (гітара) і Майкл Даймонд (нар. 20 листопада 1966; вокал). Відігравши перший концерт на дні народження Беррі у нього вдома, команда досить швидко перемістилася на такі майданчики як "CBGB" і "Max s Kansas City", де виступала разом з "Bad brains" і "Reagan youth".

Вже в 1981-му вийшов перший EP "Pollywog Stew", але далі справа застопорилася.

На початку 1983-го Беррі змінив Адам Хоровіц (р. 31 жовтня 1967), за участю якого група записала перший трек в стилі реп, "Cookie Puss". Десь у цей же час на горизонті намалювався Рік Рубін, що спровокував остаточний перехід "Beastie boys" від хардкору до хіп-хопу. Шелленбах не сподобалася зміна курсу (а також гігантський надувний пеніс, який з'являвся на сцені) і вона пішла з "Beasties".

Залишилася, трійця незабаром після цього на Рубинський лейблі "Def Jam" випустила сингл "Rock Hard", в якому використовувала семпли з пісні AC / DC "Back in black". Перші повноцінні гастролі "Beastie boys" провели на розігріві у Мадонни в її північноамериканському турі. За ними пішов "Raising Hell Tour" в компанії з Run DMC і подібними артистами. Нарешті, в 1986-му група випустила свій дебютний лонгплей. "Licensed to ill" став першим реп-альбомом, що зайняв у "Billboard" вищу позицію, на якій протримався п'ять тижнів. Крім високих продажів "Licensed to ill" був примітний тим, що на ньому відзначився гітарист "Slayer" Керрі Кінг. Масштабний тур на підтримку альбому супроводжувався безліччю скандалів, але це лише підігрівало інтерес до "Beastie boys".

У 1988-му хлопці посварилися з Ріком Рубіном і втекли від нього на "Capitol records". Першою платівкою на новому місці стала "Paul s Boutique". Робота помітно відрізнялася від "Licensed", і в ній серед семплів можна було знайти ретро, фанк і психоделію. Журнал "Rolling stone" порівняв цей реліз в світі репу з "Pet Sounds" і "Dark Side of the Moon" в року.

На альбомі "Check your head" група пішла ще далі і в хіп-хопові ритми замісила фанк, джаз і хардкор. Супроводжуваний купою хітів, диск зайняв хороші позиції в "Billboard" і став двічі платиновим. У 1994 році крім черговий реп-роботи, "Ill Communication", музиканти випустили збірник ранніх речей, "Some Old Bullshit". Трохи пізніше "Beastie boys" знову віддали данину своїм панківським коріння, викинувши на ринок міньйон "Aglio e Olio". У тому ж 1994-му колектив разом зі "Smashing pumpkins" очолив тур "Lollapalooza", а в 1996-му несподівано для всіх випустив колекцію соул-джаз-фанкових інструментали "The In Sound From Way Out!".

До свого улюбленого хіп-хопу "Beastie boys" повернулися в 1998-м з диском "Hello Nasty", відхопивши за нього парочку "Греммі". Очікування наступного студійного альбому розтягнулося аж на шість років і було компенсовано випуском дводискове збірки "The Sounds of Science". Настільки довге мовчання пояснювалося політичною активністю членів команди і веденням справ на власному лейблі, "Grand Royal".

Читате також

Реклама