Blood Divine

Даррен Уайт пробув у складі "Anathema" п'ять років, і до кінця цього періоду встиг грунтовно посваритися з колегами. Справа закінчилася тим, що його просто витурили з групи. Щоб хоч якось заспокоїти нерви Даррен на десять тижнів відправився в Індію, а після повернення на батьківщину перебрався з Ліверпуля в Колчестер. Ось там-то його й звела доля з трьома колишніми музикантами культової блек-команди "Cradle of filth".

Звали цих хлопців Пол Райан (гітара), Бенджамін Райан (клавішні) і Пол Аллендер (гітара). Після недовгих переговорів у вересні 1995 року було прийнято рішення про створення спільного проекту, що отримав назву "The blood divine".

Довершила комплектування складу ритм-секція в особі Стіва Малоні (бас) і учасника "December moon" і "Extreme noise terror" Уоса Саргінсона (ударні). Першою пробою пера новоствореного колективу стала промо-плівка, що складалася з чотирьох треків ("In crimson dreams", "Heart of ebony", "The oceans rise", "An empyrean tribute").

У Даррена залишалися зв'язки з представниками "Peaceville records", і в 1996-му був укладений контракт з цією фірмою. На початку 1996-го лейбл включив композиції "Blood divine" на збірку "Under the sign of sacred star" поряд з треками від "My dying bride", "Anathema", "Paradise lost" та інших діячів похмурої музики. Восени того ж року на світ з'явився дебютний альбом групи, "Awaken". На ньому Уайт намагався дотримуватися думового напрямку, обраного ним ще в лавах "Anathema". Однак крім цього в музиці "Blood divine" були присутні також елементи блека, дета, готики. Промоушен альбому група влаштувала в європейському турне, протягом якого колектив розігрівав своїх колег по лейблу з "My dying bride".

Потім пішли британські гастролі, де "The blood divine" виступали вже в ролі хедлайнерів. Не гребувала команда також з'являтися на різних європейських фестивалях. Одним з найбільш значущих моментів стала участь "TBD" в "Rock in Madrid", де музиканти ділили сцену з групою Пітера Гріна, Брюс Дікінсон і "Napalm death".

Вдосталь насолодившись концертною діяльністю, в травні 1997-го колектив вирушив до студії під переглядом продюсера Пера Коулмана, який, до речі, працював і над "Awaken". Через кілька місяців робота була закінчена, і в жовтні другий альбом вже лежав на прилавках магазинів. На "Mystica" "сторонні" елементи практично зникли, і музика являла собою "чистопородний" дум. Одночасно з цим альбомом "Peaceville records" з приводу свого десятиріччя запустив у продаж збірка каверів "X", куди увійшли дві пісні у виконанні "Blood divine" - "Crazy horses" ("The Osmonds") і "Love will tear us apart" ("Joy division").

Незабаром після цього гурт покинув Пол Аллендер, а через деякий час проект взагалі припинив існування. Епітафією "Blood divine" став диск 2002 року "Rise pantheon dreams", куди крім матеріалу з "Awaken" і "Mystica" увійшло кілька рідкісних і концертних речей.

Читате також

Реклама