Blue Oyster Cult

Ця група була утворена під керівництвом продюсера Сенді Перлман і в оригіналі називалася "Soft White Underbelly". Змінивши ще ряд імен і пройшовши через серію кадрових перестановок, колектив зупинився на вивісці "Blue Oyster Cult". До того моменту до складу входили Ерік Блум (нар. 11 грудня 1944; вокал, гітара), Дональд "Бак Дхарма" Резер (р.

12 листопада 1947; гітара), Ален Ланьє (клавішні, гітара), Джо Бучард (р. 9 листопада 1948; бас) і Альберт Бучард (ударні). Випущений в 1972-му дебютний альбом містив добротні речі типу "Cities on Flame With Rock and Roll", "Stairway to the Stars", "Then Came the Last Days of May", і продажі платівки були на рівні. Слідом почалися нескінченні гастролі, причому "Blue Oyster Cult" доводилося сусідити з різними за стилем виконавцями від "Mahavishnu Orchestra" до "Alice Cooper". Якщо перший запис носила відбитки ранньої психоделії, то на другому альбомі фірма "Columbia" постаралася зробити зі своїх підопічних американська відповідь "Black Sabbath", і тому "Tyranny and Mutation" звучав більш важко і зловісно.

Рухаючись у новому напрямку, музиканти додали в саунд емоційності і в 1974-м відчули реальний комерційний успіх. Альбом "Secret Treaties" піднявся до 53-го рядка і провів у чартах 14 тижнів. Але це були ще квіточки, і після відносно невдалого концертний альбом "On Your Feet or on Your Knees" вийшло саме знамените творіння "BOC", "Agents Of Fortune". Уже однієї хітової речі Бака Дхарми "(Don t Fear) The Reaper" було достатньо, щоб забезпечити альбому платиновий тираж, проте робота містила й інші сильні треки: "(This Ain t) The Summer of Love", "ETI (Extra-Terrestrial Intelligence) "," The Revenge of Vera Gemini "," Tattoo Vampire ".

На підтримку "Agents Of Fortune" було організовано солідне турне, протягом якого "Blue Oyster Cult" одними з перших використовували лазери. Що вийшов в 1977-м "Spectres" не дотягував до рівня свого попередника, хоча деякі композиції (наприклад "Godzilla") користувалися підвищеним попитом. Випустивши ще один концертний альбом "Some Enchanted Evening", група вирішила кілька освіжити свій саунд і на чергових сесіях відмовилася від послуг Сенді Перлман і Мюррея Крюгмена. Втім, затія не вдалася, і призначений на роль продюсера Том Верман ("Cheap Trick", Ted Nugent) не впорався зі своїм завданням. Зроблений під його керівництвом "Mirrors" вийшов дуже попсовим і комерційним, і в підсумку команда розгубила значне число своїх прихильників. Прогнавши Верман і замінивши його Мартіном Берчем, музиканти повернули колишню тяжкість і порадували слухачів потужними композиціями "The Marshall Plan", "Black Blade", "Unknown Tongue", що прозвучали на альбомі "Cultosaurus Erectus".

Відкатавши турне "Black And Blue" в компанії з "Black Sabbath", команда знову скооперувалися з Берчем і видала ще один потужний опус, "Fire Of Unknown Origin". Ця робота стала останньою для Альберта, якого через нестерпного поведінки довелося відправити у відставку. Новим ударником "BOC" став Рік Дауні, за участю якого були випущені концертний альбом "Extraterrestrial Live" і не дуже вдалий студійник "The Revolution By Night".

Тим часом Альберт почав роботу над циклом пісень Перлман періоду 60-х років "Imaginos", а коли Дауні вирішив піти, барабанщик на деякий час возз'єднався з колегами. Середина 80-х привела "Blue Oyster Cult" до нестабільності, і незабаром команду покинув Ланьє. Записаний з Джиммі Вілкокс і Томмі Звончеком "Club Ninja" також не блищав матеріалом, і після його релізу пішов і другий Бучард. Догравши чергові гастролі, група розпалася, проте після недовгої перерви і повернення Ланьє відновила свою діяльність. Між тим, Альберту не вдалося випустити "Imaginos", оскільки фірма бажала бачити на обкладинці ім'я "Blue Oyster Cult". Зрештою, запис була доопрацьована командою і випущена в світ влітку 1988 року. Альбом, що отримав суперечливий відгуки, не мав майже ніякого промоушену, і незабаром після релізу "Columbia" розірвала контракт.

Яка залишилася без підтримки і страждаюча плинністю кадрів, команда зайнялася клубно-концертною діяльністю і не видавала нового матеріалу практично 10 років. Повернення до студійної роботи відбулося в 1998-му, коли вийшов непогано сприйнятий диск "Heaven Forbid". У написанні текстів для цього альбому (а також і наступного) взяв участь Джон Ширлі, відомий своїми хоррор-киберпанковий опусами. У 2001-му вийшов студійник "Curse of the Hidden Mirror", в 2002-му - концертний альбом "A Long Day s Night", а в подальшому група обмежувалася випуском збірок, участю в саундтреках і, сповідуючи девіз "On Tour Forever", регулярними концертами.

Читате також

Реклама