Borknagar

Проект "Borknagar" був задуманий в 1995 році гітаристом Ойстейном Гарнсі Брюно, до цього брутальний у банді "Molested". Першим ділом Брюн написав музику і тексти, а вже потім зайнявся підбором кадрів. При цьому він брав у свою команду не кого попало, а людей досить відомих у металевому світі. Вокалістом "Borknagar" став Гарм ("Ulver", "Arcturus"), за барабани сів Грим (екс-"Immortal", "Gorgoroth", "Ancient"), клавішні дісталися Івар Бьорнсон (екс-"Enslaved"), а бас -гітару взяв Інфернус ("Gorgoroth").

Вся ця компанія не стала відволікатися на різні демки, а відразу ж записала повноцінний альбом, виданий лейблом "Malicious Records".

Слухачам сподобалося свіже епічне звучання новоявленої команди, а в пресі замиготіли хвалебні відгуки. Побачивши, що його музика є затребуваною, Брюн тут же кинувся складати новий матеріал. Попутно був укладений контракт з великим німецьким лейблом "Century Media". У період сесій у Інфернуса виникли якісь труднощі, і він пішов, передавши басуху Каю Кей Лаю.

Для запису альбому була орендована студія "Woodhouse" в німецькому місті Хаген, а керував процесом відомий Вольдемар Сорічта. У результаті напруженої роботи музикантів на світ з'явився один з кращих блекових релізів того часу - "The olden domain". До речі треба сказати, що ватажок "Borknagar" Брюн намагався всіляко дистанціюватися від терміну "блек", називаючи свою музику епік-металом. Саме тому члени команди не використовували на сцені традиційний для чернушніков корпспейнт. На хвилі успіху "The olden domain" група провела своє перше європейське турне, виступивши в одній зв'язці з "In flames" і "Night in gales".

Ці гастролі "Borknagar" провели в дещо зміненому складі: місце Гарм зайняв Сімен Хестнес, а другу гітару взяв Йенс Еф Райланд. Незважаючи на деякі технічні неполадки, що виникали в процесі туру, концерти пройшли успішно, і публіка залишилася задоволена. Восени 1998-го на світ з'явився третій альбом норвежців, "The archaic course". Реліз отримав 7 з 7 балів у "Hammer" і 14 з 15 - в "Deftone", а тим часом журнал "Guitar world" помістив у себе цілу статтю про "Borknagar" та їх епічної музики.

Однак всередині колективу все виглядало не так гладко і після виходу диска команду залишили одразу троє - Грім, Івар і Кай. Найнявши басиста і драммера на сесійній основі, група вирушила розкручувати "The archaic course" в компанії з "Cradle of filth" і "Napalm death". Закінчивши європейські гастролі, вікінги відправилися за океан, де разом з "Emperor" протягом місяця терзали вуха американців. Вже після повернення додому команда поповнилася "свіжою кров'ю" - до неї приєдналися клавішник Ларс Недланд і ударник Асгейр Мікелсон. Оновлена конфігурація відправилася в студію "Abyss", де під наглядом Петера Тагтгрен народила на світ черговий шедевр, "Quintessence".

Цей альбом став останнім для Симена Хестнеса, який вирішив сконцентруватися на роботі в "Dimmu borgir". Місце вокаліста в "Borknagar" зайняв давній приятель Брюна, Андреас Хелунд ака Вінтерсорг, а на бас був заангажований Тир, сессіонщік з "Emperor" і "Satyricon". Щоправда, після "Empiricism" Тир пішов, а слідом за ним зник і Райланд. Тим не менш, у 2004-му залишилася четвірка записала черговий альбом (з характерною назвою "Epic"), а в 2005-м пообіцяла видати акустичний реліз.

Читате також

Реклама