Budgie

Важкі рифи в дусі "Black Sabbath", вокал а-ля "Rush", папуги на обкладинках і химерні назви пісень ("Nude Disintegrating Parachutist Woman", "Hot as a Docker s Armpit", "In the Grip of a Tyrefitter s Hand "," You re the Biggest Thing Since Powdered Milk ") - ось відмітні особливості цієї команди з Уельсу.

У 1967 році в Кардіффі з'явилася група "Hills Contemporary Grass". Трохи пізніше її назва змінилася на "Six Ton Budgie", а потім і зовсім скоротилося до "Budgie". До цього моменту до складу входили Барк Шеллі (Джон Барк Шеллі, р. 10 квітня 1947; вокал, бас), Брайан Годдард (гітара), Тоні Баурдж (р. 23 листопада 1948; гітара) і Рей Філліпс (р. 1 березня 1945 ; ударні). У 1969-му колектив записав перше демо, а на наступний рік після відходу Годдарда "Budgie" з квартету перетворилися у тріо (що й стало їх класичним форматом).

Після підписання контракту з "MCA Records" команда випустила дебютний альбом, спродюсований Роджером Бейн ("Black Sabbath"). На той момент гастрольна діяльність "Budgie" була досить скромною, але вже на наступний рік музиканти активно пересувалися по Європі в компанії з "Thin Lizzy", "Mott The Hoople" та іншими.

У 1972-му вийшов альбом "Squawk". Робота була досить сильною і отримала золото, але серйозного прориву не відбулося. "Budgie" по справжньому заявили про себе лише з третьої платівкою "Never Turn Your Back On A Friend". Цей диск став знаменитим завдяки пісні "Breadfan", на яку згодом зробила кавер "Metallica". На наступні сесії група зібралася в зміненому складі - місце Філліпса зайняв Піт Бут (р. 30 вересня 1950). Альбом "In For The Kill", записаний з цим ударником включав себе переробку синглу 1971 року "Crash Course In Brain Surgery", який став ще одним кавер-подарунком для "Metallica". В кінці 1974-го Бут пішов, а за барабани сів Стів Вільямс. На наступний рік група записала альбом "Bandolier", що став на думку багатьох кращим у її дискографії (особливо сподобалося слухачам каскадне гітарне соло на треку "Napoleon Bona").

Роботи "If I Were Brittania I d Waive The Rules" і "Impeckable" виявилися дещо слабші, і хоча у себе на батьківщині "Budgie" зберігали досить високий статус, їх спроби справити враження на заокеанську публіку не увінчалися успіхом.

У складі тим часом тривали флуктуації, і лише один Шеллі незмінно залишався біля керма. До початку 80-х команда вдало прилаштувалася до руху NWOBHM, і в зв'язку з цим їй навіть вдалося похедлайнерствовать на фестивалі в Редінгу. Як би там не було, але з 1983 року виробництво студійних робіт призупинилося, а в середині 80-х заглухла і концертна діяльність. З останніх досягнень "Budgie" того періоду варто відзначити візит групи до Польщі, де вона збирала багатотисячні майданчики, і турне в компанії з Оззі Осборном. Протягом 90-х років команда неодноразово відроджувалася, але всі ці реюніон носили короткочасний характер, а виходили в той час диски були збірками.

Лише з настанням міленіуму "Budgie" стали проявляти підвищену активність. У 2002-му вийшов концертний альбом "Life In San Antonio", а в 2004-м Барк співтовариші вирішили видати під назвою "The Last Stage" завалялися ще з початку 80-х пісні. Новий же матеріал з'явився на світ лише через 24 роки після виходу останнього студійного альбому.

Читате також

Реклама