Cathedral

Якось увечері в кінці 1989 року колишній фронтмен "Napalm death" Лі Дорріан і Роуд "Carcass" Марк "Гріфф" Гріффітс за пивом обговорювали свої улюблені банди - "Trouble", "Pentagram", "Sabbath", "St.Vitus" , "Melvins", "Candlemass" і т.п. Після неабиякого кількості кухлів цього прохолодного напою ці двоє подумали, що й самі могли б організувати який-небудь подібний проект.

Проте на ранок на хворі голови звалився питання, де ж взяти музикантів для нової групи. Справа в тому, що дум тільки зароджувався, і мало хто був захоплений подібною музикою. Тут Гріфф згадав про свого знайомого Гаррі "Газа" Дженнінгса, який начебто займався цією справою. Послухавши його гру, хлопці прийшли до висновку, що Газ - це кандидат номер один. Пізніше знайшовся і ударник - Енді Бейкер, який раніше грав в "Sacrilege", "Varukers & Cerebral Fix". Після кількох репетицій стало ясно, що Енді не вписується в команду, оскільки він занадто повільний. Бейкера швиденько виставили за двері, а за ударні посадили Бена Мочрі.

Басиста ж знайти так і не вдавалося, тому Гріфф вирішив сам замість шести струн бринькати на чотирьох. Але так як музикантам подобалося гармонійне звучання пари гітар, то склад "Cathedral" був доукомплектований другим гітаристом Адамом Леханом. Після пари демок група створила собі позитивний імідж в андеграунді металевому середовищі. Заодно командою зацікавилися і лейбли, такі як англійська "Earache" і штатівський "Columbia Records".

Тим часом йшла зміна барабанщиків. Спочатку за ударними виявився Майк Смейл, а потім Марк Вортон. У 1992-му вийшла EP-шка "Soul Sacrifice", а слідом за цим "Cathedral" взяли участь у турах "Gods Of Grind" і "The Campaign For Musical Destruction". Після гастролей несподівано звалив Гріффітс, і його тимчасово довелося замінити американцем Майком Хікі. Той чесно відіграв з групою купу концертів, а потім пішов у "Carcass". На даному етапі за басуху взявся відомий грайндкорщік з Чикаго Скотт Карлсон. Команда продовжувала напружено гастролювати, причому лейбли підсовували їй не зовсім вдалих партнерів. Така постановка питання призвела до того, що Дорріан посварився з Кінгом Даймондом під час спільної поїздки з "Mercyful Fate". Усередині "Cathedral" обстановка теж потихеньку розпалювалася й першим не витримав Адам Лехан. В кінці 1993-го він розлучився з групою, а його прикладу послідував Марк Вортон.

На заміну їм були взяті Джо Хассалвандер (ударні) і Віктор Гріффін (гітара). У такому оновленому вигляді команда вирушила на гастролі в компанії з "Black Sabbath". Турне не встигло закінчитися, як "Cathedral" залишилися без Гріффіна. Довелося музикантам грати вчотирьох, і в перший же вечір Тоні Айоммі сказав їм, що так у них набагато краще виходить, ніж якщо б вони грали вп'ятьох. Натхнені хлопці вирішили, що їм дійсно треба залишитися квартетом.

Залишалося лише вирішити проблему з постійним ударником. "Columbia" вимагала новий матеріал, і тут підметушився Карлсон, який запросив на сесії свого земляка Дейва Хорняк. Разом з ним група приступила до студійної роботи, а також дала кілька концертів. Начебто все йшло добре, як раптом "Columbia" оголосила про розрив контракту. Для "Cathedral" це був сильний удар, оскільки такий оборот справи означав втрату двох членів команди - американців. Після періоду депресії Лі і Газ знайшли в собі сили продовжувати розпочату справу. Пошук нових учасників групи тепер проводили тільки у себе в Англії, і нарешті знайшли походять кандидатури, ударника Брайана Діксона і басиста Лео Смі. У цій компанії був записаний потужний альбом "Carnival Bizarre". В один з треків платівки вніс свій внесок і Тоні Айоммі. Наступний диск, "Supernatural Birth Machine", був не таким якісним, оскільки сесії проходили практично без репетицій, а тексти Дорріан накропал буквально за кілька хвилин до початку запису.

Під час подальшого туру не обійшлося без пригод. Спочатку Лі і Лео побували в колумбійській в'язниці, а потім від групи змився промоутер, прихопивши всю готівку. Довелося групі гастролі згортати і відновлювати їх лише після повернення додому. Потім в діяльності "Cathedral" настав період затишшя, і багато говорили про розпад команди. На щастя, чутки не підтвердилися і в 1998 році музиканти продовжили своє "думової" справу.

Читате також

Реклама