Chick Corea

Цей музикант за свою більш ніж сорокарічну кар'єру випустив нелічену кількість платівок, неодноразово змінюючи стиль. Він брав участь в купі проектів, записувався як з окремими особистостями, так і з різними ансамблями та оркестрами і залишив по собі багату спадщину. Армандо Ентоні Коріа народився 12 червня 1941 року в Челсі (штат Массачусетс).

Піаніно він почав освоювати з чотирьох років, а слухати волів таких виконавців як Чарлі Паркер, Діззі Гілеспі, Бад Пауелл, Лестер Янг. Великий вплив на нього зробили також твори Бетховена і Моцарта, які розбудили композиторські інстинкти Чіка.

Свою творчу кар'єру Коріа почав у компанії трубача Блю Мітчелла, з яким організував проект "Tones for Joan s Bones". Потім приблизно з рік Чик акомпанував Сарі Воен, після чого приєднався до бенду Майлза Девіса, де грав на електропіано. Наступним кроком у кар'єрі музиканта було створення авангардно-імпровізаційної групи "Circle". Проект проіснував три роки, поки Коріа не змінив орієнтири.

Його новий колектив називався "Return to forever" і виконував м'якшу музику з помітним латиноамериканським впливом. Зробивши два альбоми в такому дусі, Чік Коріа взявся за електронний ф'южн, посиливши звучання команди за допомогою барабанщика Ленні Уайта і гітариста Білла Коннорса. Відпрацьовуючи свій унікальний стиль на синтезаторі "Moog", Чик випустив такі інноваційні альбоми як "Where have I known you before", "No mystery" і "Romantic warrior". Після розпуску "Return to forever" Коріа став робити дуже різноманітні записи - з електронними ансамблями, сольні на піаніно, класичну музику, дуети з Хербі Ханкоком і Гері Бертоном.

Іншими проектами музиканта, що призвели до створення в 80-х роках "Chcik Corea Electric band", були "Leprechaun", "My Spanish heart", "Musicmagic". Крім усього цього Коріа працював з Джо Хендерсоном, Фредді Хаббардом, Хубертом Лоус, Чакою Ханом, Ненсі Вілсон та багатьма іншими. У 1992 році Чик здійснив свою давню мрію, заснувавши власний лейбл "Stretch Records".

Однак у нього залишалися зобов'язання перед колишньою фірмою "GRP Records", і в 1996-му той контракт був завершений випуском 5-дискового бокс-сету "Music forever & beyond", складеного із записів періоду 1964-1996 років. Тепер Коріа міг видавати платівки на своєму лейблі, і його першим релізом на "Stretch" став альбом, присвячений піаністові Баду Пауеллу. У цьому ж році Чик зробив запис з "St. Paul Chamber Orchestra" під керівництвом Боббі Макферрін. За цим послідувала друга дуетна платівка з Гері Бертоном (перша вийшла в 1977-м), яка принесла музикантові дев'ятий нагороду "Grammy".

В кінці 1997-го Коріа зібрав нову команду, в якої повернувся до акустичного піаніно. Дебютник "Origin", записаний наживо мав такий успіх, що незабаром з'явився шестидисковим сет "A week at the Blue Note", заснований на трьох концертах гурту в клубі "Blue Note". Вдосталь наімпровізіровавшісь з "Origin", Чик в черговий раз звернувся до класичної музики. У 1999-му він зробив запис з Лондонським філармонічним оркестром, а на наступний рік видав дві сольних платівки: одну зі своїми речами, а іншу з класичними стандартами.

Читате також

Реклама