Clash

"Clash" - одна з найбільш значних груп в історії панк-року. Саме їхня музика вважається "класичним панком", їхні пісні стали основою для творчості безлічі музикантів в усьому світі. На жаль, без знання англійської мови багато їх пісні сприймаються як шум, але для слухачів, які розмовляють англійською, це зовсім не так. Пісні "Clash" - це заклик до повстання, заклик до боротьби за свої права.

На початку 1976 року двоє приятелів Мік Джонс (р. 1956) і Пол Сімонон (р. 1957) вирішили разом грати рок-музику. Що саме вони будуть грати, ще не розуміли, але до цього Мік деякий час був гітаристом і добре розбирався в музиці. Співати став Джо Страммер (Джон Мелло, р. 1953), який кинув свою групу, "101 ers", що грала рок-н-рол і реггі, подивившись концерт "Sex Pistols".

Панк набирав силу, і "Clash" стали його частиною. Через деякий час до них приєдналися барабанщик Террі Чаймс і гітарист Кіт Льовен (він незабаром покинув групу, тому що багато пив). Організовувати концерти взявся Бернард Родс, добрий знайомий "Sex Pistols", і вже восени "Clash" дали кілька виступів у Лондоні та інших містах.

Перша їхня платівка, "The Clash", вийшла навесні 1977 року. Найбільше слухачам подобалася пісня "White Riot" - "Біле Повстання", вона ж стала найбільш відомою з усієї творчості "Clash". В цей же час на барабанах став грати Ніки "Топпер" Хідон. "Clash" виступали проти нацистів, яких було тоді в Лондоні досить багато. У 1978 році група провела концерт "Rock Against Racism" у Парку Королеви Вікторії, і цей виступ поклало початок довгої протистояння панків і наці (іноді тільки на словах, а іноді й на ділі). У відповідь на цей концерт наці провели свій виступ, "Rock Against Communism", який був сприйнятий багатьма як заклик до нової війни. Це викликало нову хвилю протесту і так далі. Зараз кордон між тими і іншими проведена досить чітко - в цьому заслуга саме "Clash".

Друга їх платівка під назвою "Give Em Enough Rope", вийшла восени 1978 року. Вона піднялася до другого місця в хіт-парадах, а найбільше запам'яталась піснею з неї була "Tommy Gun". Потім пішли ще два реліза - "Cost Of Living" і "London Calling", а в 1980 році вийшов EP "Black Market Clash", який містить записи, не випускалися раніше.

У 1980 році "Clash" випустили альбом "Sandinista!", На якому сильно змінили свій саунд. Вони відійшли від звичного панковского звучання, змішавши разом з панк-роком дещо інших музичних напрямів. Платівка була сприйнята різними слухачами по-різному, але загальне враження було, що "Clash" більше не грають панк-рок ". Так воно і було насправді. У 1981 році Джо грав з іншими групами, Пол знімався в кіно, Мік випускав платівку своєї подружки, Топпер захопився театром. Грати панк-рок їм набридло. У 1982 вийшов диск "Combat Rock" і "Clash" їздили з концертами до Австралії, але ... це була вже не та група, що раніше. В той час як Джо і Пол прагнули повернутися до старого звучання, Мік і Топпер намагалися змінити саунд.

У 1983 році Топпер і Мік покинули групу, а остання платівка "Clash", випущена за участю гітаристів Вінса Уайта і Ніка Шеппарда з Пітом Ховардом за ударними, вже не користувалася успіхом. Потім в Англії вибухнула жорстока криза, і гра втратила будь-який сенс. З середини вісімдесятих про них нічого не було чутно, але в 1999 році Джо, Пол, Мік і Топпер випустили диск "From Here To Eternity", що містив концертні записи "Clash".

Читате також

Реклама