Cloven Hoof

Команда з Волверхемптона з демонічним назвою "Cloven Hoof" утворилася в 1979 році. Порядку трьох років музиканти вирішували кадрові проблеми поки, нарешті, конфігурація не придбала "класичний" вигляд: Лі Пейн (бас), Девід Поттер (вокал), Стів Раундс (гітара) і Кевін Паунтні (ударні). Перше ж демо, записане цим складом, справило враження на таких гігантів року як Роберт Плант і Роб Халфорд.

Плант пристроїв плівку в ефір британського "Radio One", а з допомогою Халфорд вона прозвучала на одній з американських радіостанцій. Слухачі бомбардували редакції програм вимогами розповісти хоч що-небудь про новоявленої команді, і справа зрушила з мертвої точки.

Незабаром "Cloven Hoof" взяв під свою опіку колишній менеджер "Judas Priest" Девід Хеммінгс, а влітку 1982-го вийшов четирехтрековий міні-альбом "Opening Ritual". Платівка була відзначена такими виданнями як "Sounds" і "Kerrang", де вона провела в хіт-парадах шість тижнів. До речі, інтерес до творчості "Cloven Hoof" підігрівався не тільки їхньою музикою, але і сценічним іміджем.

Подивившись на мейк-ап а-ля "Kiss" і химерні костюми учасників гурту, хтось із критиків сказав, що вони виглядають як балерини-психопатки. На додаток до всього музиканти взяли собі "концептуальні" імена: Пейн став Повітрям ("Air"), Поттер - Водою ("Water"), Паунтні - Землею ("Earth"), а Раундс - Вогнем ("Fire"). Групі почали надходити різні привабливі пропозиції від лейблів, однак цей процес несподівано застопорився зі смертю Хеммінгс. Колективу довелося пережити цей важкий момент, і в кінцевому підсумку команда уклала угоду з "Neat Records". Якщо в 1983 році "Cloven Hoof" борознили тільки рідні простори, то після виходу дебютного альбому їх концертна діяльність перенеслася і на континент. Кульмінацією європейського туру стала поява британців на фестивалі "Shockwave" в Бельгії.

Тим часом, всередині колективу виникли деякі проблеми, і до свого другого альбому команда прийшла з новим вокалістом, колишнім учасником "Trapeze" і "Budgie" Робом Кендрік. Записаний з ним "Fighting Back", являв собою речі раніше нереалізованих треків у концертному виконанні і справив на публіку двояке враження.

Як би там не було, але після цього релізу внутрішні міжусобиці посилились, відносини з лейблом були змарновані і, врешті-решт, команда розпалася. Зберіг за собою права на "Cloven Hoof", Лі Пейн зібрав нову версію групи, до якої увійшли вокаліст Расс Нортс, гітарист Ендрю Вуд та ударник Джон Браун. У 1988 році квартет уклав контракт з "FM Revolver" і дебютував на ньому з концептуальним альбомом "Dominator", сюжет якого будувався на науковій фантастиці. Вливання свіжої крові виявилося корисним, і команда заграла поенергійно. Зворотний бік медалі полягала в тому, що тепер багато відомі колективи перестали брати "Cloven Hoof" до себе на розігрів, побоюючись, що "відкривачі" їх переплюнуть.

У 1989 році "CH" випустили свій четвертий альбом, "A Sultan s Ransom". Цей диск, на думку більшості, став кращою роботою групи за весь час її існування. Тим не менше, вже на наступний рік колектив згорнув свою діяльність. Ознаки життя "Cloven Hoof" почали подавати у 2003 році, коли зібрався склад зразка 1989 року. Проте "старі рани" дуже швидко дали про себе знати, і намічений новий альбом Лі Пейн записував в абсолютно іншій компанії.

Читате також

Реклама