Cryhavoc

У 1992 році гарячі фінські хлопці з Хельсінкі заснували детовую групу "Preprophecy". Відповідно і звучання у неї було детовое, з флоридським акцентом. На наступний рік група спромоглася записати свою першу демку "Tomb of Sanity". Реліз був дуже прихильно сприйнятий завдяки таким хітам як "Depth of Delight" і "Laugh of God".

А через шість місяців група знову опинилася в студії і повторила свою спробу, записавши ще більш емоційне детовое демо "Season of Sorrows" - Видання знову не було обділене увагою преси і також отримало гарні відгуки. Проте музикантам цього було мало, і до кінця 1995 року світ побачила чергова плівка "Promo / Demo 95". Андеграундні металеві видання знову були в захваті.

Тим не менш, ударника та басиста здалося, що команда тупцює на місці, і вони покинули колектив. Новими членами групи, яка змінила вивіску на "Ravensfall", стали басист Танел Ніхолм і ударник Матті Ройха (обидва з "Absurdus").

Разом з ними було записано чергове демо "Promo / Demo -96", мало чим відрізнялося від попередніх робіт. Після його виходу виявилося що колишня команда Ніхолма і Ройха отримала контракт від шановного британського металевого лейблу "Candlelight records", і Танелл і Матті повернулися в свій рідний колектив. Заміну їм шукали недовго і незабаром знайшли у вигляді Карі Майоханена (бас) і Паулі Толванена (ударні). Влітку 1997-го "Ravensfall" отримали пропозицію укласти контракт від одного металевого лейблу, що знаходився в ... Сінгапурі.

Група попрямувала було в студію "Tico-Tico", проте вибухнула в Азії фінансова криза поставила під питання запис дебютного альбому. На свій страх і ризик естафету в цій справі підхопила фірма "Spinefarm", яка і взялася за видання платівки "Cryhavoc" (до цього моменту назва команди знову змінилося).

"Sweetbriers" вийшов одночасно мелодійним і жорстким і крім слухачів до нього виявив інтерес впливовий німецький металевий лейбл "Nuclear blast", який взявся за його поширення в європейських країнах. Крім того, фірма організувала турне групи по Європі в компанії з "Gathering". У себе на батьківщині "Cryhavoc" теж відіграли кілька дат разом з "Dark tranquility" і "In flames". Продажі платівки були дуже навіть непоганими, чому в якійсь мірі сприяла обкладинка з парочкою напівоголених дівчат. Другий альбом, "Pitch Black Blues", знову записувався в студії "Tico-Tico" під керівництвом продюсера Арті Кортелайнен. Диск вийшов у серпні 1999-го спочатку у Фінляндії, а потім з'явився і в інших європейських країнах.

Через декілька місяців гарячий фінський метал пролився на голови японських і південноамериканських фанатів, завдяки старанням лейблів "Avalon / Marquee" і "Rock Brigade Records", причому південноамериканський варіант альбому вийшов з бонусом у вигляді демки від 1996 року. На жаль, після цього в стані "Cryhavoc" настав довгострокове затишшя, що переривається поодинокими виступами на публіці і спробами записати який-небудь матеріал для третього альбому.

Читате також

Реклама