Deus

Бельгійський хлопець Том Барман, раніше нічим крім спорту не цікавився, раптом виявив, що є більш привабливі речі, коли почув музику "Velvet Underground" і "Violent Femmes". Незабаром він відкрив для себе також Ніла Янга і "The Pixies", і його охопило дике бажання створити свою власну групу. Таким чином, в 1991 році з'явилися "Deus", що складалися з Барман (вокал, гітара), Джіно (бас) і Кріса Дейна (ударні).

Спочатку хлопці виступали прямо на вулицях, виконуючи кавери вищезазначених музикантів. Потім вони почали з'являтися в Антверпенському клубі "The Music Box", в якому постійно тусувалися артисти, художники та інші творчі особистості, які згодом стали шанувальниками "Deus". Десь у цей період Барман познайомився зі Стефом Каміом Карленсом (вокал, гітара), що грав тоді в групі "A Beatband". Хлопці зійшлися у своїх смаках і стали писати музику разом.

У 1992 році "Deus" взяли участь у конкурсі "Humo s Rock Rally". Захід розтягнулося на кілька місяців, і за цей час склад групи постійно мінявся. Джино і Кріс пішли, зате з'явилися Клаас Янзунс (скрипка), Олівер Дефоссез Дійен (гармоніка), Марк Мейерс (гітара) і Марк Віллемс (ударні). Колективу не вистачало лише басиста, і Стеф вирішив допомогти своєму другові, зайнявши цю посаду.

У конкурсі команда посіла 9-е місце, що дозволило їй відправитися на свої перші гастролі. Після візиту до Іспанії з "Deus" звалили Мейерс і Віллемс. За ударні посадили Юлеса Де Боргер, а трохи пізніше знайшовся і гітарист, Руді Трауве. Дійена ж до того часу в складі вже не було. Музика групи того періоду була під впливом творчості "Captain Beefheart", Тома Вейтса і Джона Колтрейна і варіювалася від фольку та панку до джазу і прог-року. У червні 1993-го "Deus" випустили свій перший EP "Zea". Бельгійська преса сприйняла платівку з ентузіазмом, і пісні групи зазвучали в національному радіоефірі. Вже в липні команда уклала контракт з місцевим інді-лейблом "Bang!" і по осені засіла в студії для запису повнометражного альбому.

"Worst Case Scenario" з'явився на прилавках в лютому 1994-го, а колектив вирушив на гастролі. Після візиту до Англії група привернула увагу мажорних лейблів, в результаті чого влітку був укладений контракт з "Island Records". Восени ця фірма перевидала дебютний альбом, і тут "Deus" помітили вже багато. Команда навіть отримала нагороду від MTV в номінації "Best Breakthrough Band".

Але не обійшлося і без неприємностей. Барабанщик Боргер примудрився пошкодити собі кісточку, і його чотири місяці заміняв Дідьє Фонтейн. З 1994 року музиканти "Deus" займалися в основному сольною роботою і сайд-проектами. Трауве настільки захопився сторонньої діяльністю, що вже не зміг брати участь в концертах і відбув у серпні 1995 року. Його замінив давній друг Тома і Стефа, Худоба Крейг Уорд. А за кілька тижнів до виходу наступного лонгплея, "In A Bar, Under The Sea" пішов Карленс, віддавши перевагу зв'язатися з "Moondog Jr". Йому тут же знайшли заміну в особі Денні Момменса, соратника Тома і Крейга за проектом "Tenerife". З ним у 1997 році "Deus" закотили глобальне турне, діставшись навіть до Америки, за що їм на батьківщині присвоїли звання "послів культури".

У 1999-му група випустила похмурий, але бадьорить і оригінальний альбом "The Ideal Crash", чіпляючий за душу слухача. Після його виходу музиканти знову вирішили відпочити один від одного і розбрелися по інших проектах, домовившись зібратися разом до кінця 2002 року. Проте канікули тривали набагато довше, а коли "Deus" відновили роботу, виявилося що зі старожилів у групі залишилося тільки Барман і Янзунс.

Читате також

Реклама