Dimmu Borgir

Одна з найвідоміших блекових команд, "Dimmu Borgir", була сформована в 1993 році. Відповідальність за її поява несли три людини: Шаграт (Стіан Торенсен; ударні, вокал), Еркекьеттер Сіленоз (Свен Атле Копперуд; гітара, вокал) і Тьодалв (Кеннет Акессон; гітара). У 1994-му ці хлопці з примкнули до них бас-гітаристом Бріньярдом Тристаном (Пал Івар) і клавішником Стіаном Аарстад випустили міньйон "Inn I Evighetens Morke".

Виданий лейблом "Necromantic Gallery Productions", EP розійшовся за кілька тижнів, і це дало музикантам зайнятися підготовкою дебютного полнометражнік. Вийшов на "No Colour Records", альбом "For All Tid" представив слухачам похмурий, атмосферний звук. Відігравши на його підтримку серію європейських концертів, "Dimmu Borgir" повернулися до студійної роботи.

Змінивши в черговий раз лейбл (на "Cacophonous Records"), колектив видав один із самих значущих в історії блек-металу альбомів. "Stormblast" став також останнім диском групи, записаним на норвезькому мовою. У подальшому з метою залучення ширшої аудиторії колектив став використовувати англомовну лірику. На час виходу міні-альбому "Devil s Path" Трістана змінив Нагаш. Крім того, команді довелося обійтися без клавішника, оскільки Аарстад загребли в армію.

У 1997-му "Dimmu Borgir" зробили серйозний прорив з роботою "Enthrone Darkness Triumphant". Запис проходив у відомій студії "Abyss" під керівництвом Петера Тагтгрен, а випуск проводився фірмою "Nuclear Blast". Обидві обставини, помножені на якість матеріалу, забезпечили альбому 150000-й тираж. Після виходу "Enthrone ..." в команді з'явився гітарист Астенну, що дозволило Шаграту зосередитися на вокальних обов'язки. У силу сімейних обставин Тьодалв був вимушений на якийсь час піти, і функції ударника кілька місяців виконував Агресор. Під час чергового туру щось не заладилося у Аарстад, і його довелося вигнати. Утворилася дірка заткнула Кімберлі Госс, а згодом її змінив Мастіс.

Хоча у цього музиканта не було серйозного досвіду, він все ж зміг внести гідну лепту у створення чергового альбому - 60 відсотків композицій із "Spiritual Black Dimensions" були засновані на клавішних. З інших особливостей "Spiritual ..." можна було відзначити значне прискорення темпу і поява "чистого" вокалу від Симена Хестнеса (відомого також як ICS Vortex). До речі, цей товариш став офіційним бас-гітаристом "Dimmu Borgir" після відходу Нагаш.

Під час американського туру 1999 року у Тьодалва загострилися відносини з іншими членами команди. У результаті барабанщик отримав відставку, а його місце зайняв екс-учасник "Cradle Of Filth" Нік Баркер. На наступний рік відбулася ще одна рокіровка - Астенну поступився свій інструмент Галдеру з "Old Man s Child". П'ятий альбом, "Puritanical Euphoric Misanthropia", відрізнявся від попередників введенням великої кількості оркестровок і завуальованість текстів. У 2001-му році вийшов міні-концертний альбом "Alive In Torment", а пару років тому на світ з'явилася шоста студійна робота "DB". Якщо на "Puritanical ..." до запису був залучений невеликий Готенбургскій Оперний Оркестр, то на "Death Cult Armageddon" розмах був побільше, і норвезькі блекарі ангажували Празький Філармонійний Оркестр.

У 2005-му група повністю перезаписала свій знаковий альбом "Stormblast", додавши в нього пару свіженьких треків і випустивши під новою обкладинкою. Лімітоване видання супроводжувалося бонусним DVD з записами, зробленими на "Оззфесте 2004". Баркер до того часу кудись зник, а функції ударника виконав Хеллхаммер з "Mayhem". Цей же тип допоміг записати наступний альбом, "In Sorte Diaboli". Дана робота була концептуальної і була заснована на історії, що сталася в середні століття.

Читате також

Реклама