Discharge

Групу "Discharge" заснували в 1977 році четверо хлопців з Сток-он-Трента: брати Робертс - Террі "Тез" (вокал) і Тоні "Бонс" (гітара), Рой "Рейні" Вейнрайт (бас) і барабанщик на прізвисько "Хако ". Даний склад не залишив після себе жодного запису і займався лише концертною діяльністю в межах рідного міста. У 1979-му Хако кудись зник, Тез сів за ударні, а на місці вокаліста з'явився Кел (Келвін Морріс).

У той час "Discharge" перебували під сильним впливом "Sex pistols", "Damned" і "Clash". З приходом Кела старі пісні були покинуті, і група взялася ретельно працювати над новим матеріалом, причому всю відповідальність за тексти Морріс звалив на себе.

Справа зрушила з мертвої точки, коли в Сток-он-Тренто з'явився власник лейблу "Clay records" Майк Стоун. Відвідавши концерт "Discharge" він зрозумів, що хлопці особливої музичною обдарованістю не володіють, але з лишком компенсують цей недолік своєю енергетикою. Стоун зробив їм пропозицію, і незабаром контракт був підписаний. Перший сингл, "Realities of war", вийшов у березні 1980-го і влучив у кращу десятку інді-чартів газети "Sounds".

Після другого міньйон "Discharge" нарешті вилізли за межі Сток-он-Трента, відігравши серію концертів в інших містах. Ще через пару синглів з групи пішов Тез, поступившись місцем Бамбі, якого у свою чергу змінив Геррі Малоні. Оновлений склад випустив сингл "Never again", який був присутній не тільки в інді-чартах, але і займав 64-й рядок у національному хіт-параді. У 1982-му вийшов дебютний альбом "Hear nothing, see nothing, say nothing", що піднявся до 40-й позиції і протримався в британських чартах 5 тижнів. Групі початку надходити пропозиції від мажорів, проте "Discharge" як справжні панки відмовилися від них і залишилися на "Clay records".

У 1982-му році група їздила по Європі, а потім дісталася і до Північної Америки. По закінченні гастролей команду покинув Бонс, а його місце зайняв Пітер "Пуч" Піртл, що дебютував на EP "Warning". Після другого американо-канадського туру 1983 колектив розколовся на дві половини, і в результаті в складі "Discharge" залишилися тільки Кел і Рейні. У 1985-му вони з допомогою двох друзів випустили "Ignorance", що став останнім синглом у дискографії групи.

Через деякий час Геррі повернувся в команду, привівши за собою гітариста Стіва Брукса. Дана конфігурація в 1986 році випустила металізований альбом "Grave new world". Команда проіснувала якийсь період і потім розпалася. Відродження "Discharge" відбулося в 1991 році в складі: Геррі, Кел, Енді Грін (гітара), Ентоні Морган (бас). Цей колектив випустив альбом "Massacre divine", на якому крики Морріса нагадували Роберта Планта і Брайана Джонсона разом узятих. Хоча новий матеріал значно відрізнявся від старого, енергетика послідували концертів нагадувала часи "Realities of war".

У 1993-му без будь-якої галасу вийшов черговий лонгплей, "Shootin up the world". Альбом був на порядок краще попередника, однак фани поставилися до релізу з прохолодою. Потім на довгий час колектив зник з очей, і тільки всілякі збірки нагадували про його колишньому існування. Лише до кінця тисячоліття команда була реанімована в "класичному" складі: Кел, Тез, Рейні і Бонс. У 2001-му музиканти випустили довгоочікуваний новий альбом з простеньким назвою "Discharge". Незабаром після цього Кел в черговий раз пішов, а його місце зайняв Рет з "The Varukers".

Читате також

Реклама