Einherjer

Проект "Einherjer" організували в січні 1993 року гітарист Фроде Глеснес і ударник Герхард Сторесунд. Сталося це в невеликому містечку Хаугесунд, що на західному узбережжі Норвегії. Завдання, яке поставили перед собою музиканти, була така - схрестити атмосферу норвезької міфології з енергією хеві-метал. Якраз з цієї міфології і було взято назву групи, яка означала життя вікінгів після їх смерті.

Перший раз "Einherjer" зібралися в студії в грудні 1993-го, щоб записати демо "Aurora Borealis". Склад банди в той час виглядав так: Грімар (він же Фроде; гітара), Ульвар (він же Герхард; ударні), Нідхогг (він же Руне Бьелланд; вокал) і Тонар (він же Аудун Вольд; бас, синтезатори). Демо отримало гарні відгуки в метал-андеграунді і стало одним з культових релізів жанру "вікінг-метал".

Свій перший концерт гурт відіграв 11 березня 1994 на розігріві у "Enslaved", коли ті представляли свій альбом "Vikingligr Veldi". Тим часом "Aurora Borealis" продовжувала розбурхувати норвезький андеграунд, і незабаром фірма "Necromantic Gallery Prod. / Damnation Dist." запропонувала групі випустити семідюймовку. Таким чином, в травні 1994-го музиканти знову опинилися в студії і народили "Leve Vikinganden". Цей реліз пробудив інтерес у "Necropolis Records", яка надала "Einherjer" можливість випустити "Aurora Borealis" в форматі CD.

Через деякий час пропозиції від різних рекорд-лейблів стали надходити все частіше, і в 1996 році команда уклала контракт з австрійським "Napalm records". До того часу склад "Einherjer" поповнився басистом Стейном Сунде, а Тонар переключився на гітару. Записаний у "Grieghallen Studio" під керівництвом продюсера Ейріка Хундвіна, альбом "Dragons of the North" був визнаний багатьма критиками як "тру вікінг метал". Наступний раз група зібралася в студії в січні 1997-го, щоб записати сингл "Far Far North". Тут справу втрутилася компанія "Century media", яка захотіла дістати "Einherjer" до себе. Фроде і Герхард із задоволенням прийняли пропозицію німців, але ціна, яку їм довелося заплатити за нього, виявилася несподівано високою. Укладення контракту призвело до розколу групи, і після "Far Far North" колектив покинули Аудун, Руні та Стейн.

Новими рекрутами в "Einherjer" стали вокаліст Рагнар Вікс і бас-гітарист Ерік Ельда, що дебютують на "Odin owns ye all". Цей альбом записувався в Готенбурзі, а керував дійством не хто інший, як Енді Ла Рок з "King Diamond". Диск надійшов у продаж в травні 1998-го, і в цей же час команда вирушила у своє перше європейське турне на розігріві у "Cradle of filth". Перед початком гастролей Ельда виставили за двері, а групу виручав учасник "Satyricon" і "Emperor" Чорт.

У 1999-му році в складі з'явився гітарист Аксель Херлі та за його участю команда зібралася записувати новий альбом. На даному етапі "Einherjer" припинили відносини з "Century media" і заснували свій власний лейбл "Native North Records". Сесіями, що проходили все в тій же студії "Los Angered Recordings", знову командував Ла Рок, а в якості басиста-сессіонщіка залучили Стейна Сунде. На "Norwegian native art" атмосфера стала більш похмурою і агресивною. На підтримку альбому "Einherjer" провели європейське турне в компанії з "King Diamond", а потім вирушили до Америки для участі у фестивалі "Metal Meltdown III". Заокеанські концерти пройшли з успіхом, і групу повторно запросили в Штати на "Milwaukee Metalfest".

Перед запис четвертого альбому склад команди скоротився до тріо (Херлі, Сторесунд, Глеснес). У такій конфігурації (за допомогою басиста-сессіонщіка К'єлла Хавардшольма) "Einherjer" справили на світ нове творіння під назвою "Blot". Для музикантів цей реліз з'явився найвищим досягненням, і тому, досягнувши мети своїх прагнень, в лютому 2004 року вони оголосили про закриття проекту.

Читате також

Реклама