Elton John

Син трубача Королівських Повітряних Сил Реджинальд Кеннет Дуайт народився 25 березня 1947 року. У віці чотирьох років він почав грати на піаніно, а в одинадцять вже став стипендіатом Королівської Музичної Академії. Після закінчення навчання Реджинальд вирішив присвятити себе музичному бізнесу і вступив до лав групи "Bluesology". Ансамбль супроводжував різних соул і ритм-енд-блюзових музикантів і в 1966 році прилаштувався до Джона Болдрі.

Однак Дуайту не дуже подобалося з ним працювати, і він почав підшукувати собі іншу команду. Реджинальд пробувався на роль вокаліста в "King Crimson" і "Gentle Giant", але і там і там отримав відмову. Потім він провалив прослуховування на "Liberty records", проте саме під час цього заходу познайомився з автором текстів Берні Топіном.

Дуайт і Топін спробували разом складати пісні, і у них склався чудовий тандем. Саме в цей час Реджинальд взяв собі псевдонім Елтон Джон, запозичивши першу частину у саксофоніста "Bluesology" Елтона Діна, а другу - у Джона Болдрі. Пару років Елтон Джон і Берні Топін працювали на інших артистів, але вже в 1968-му Елтон почав випускати сингли під своїм ім'ям. На наступний рік вийшов дебютний лонгплей, "Empty sky", що мав хороші відгуки і низькі продажі.

На запис другого альбому Джон і Топін ангажували продюсера Гаса Даджеона і аранжувальника Пола Бакмастер, які посприяли грандіозного чартового успіху музиканта. Альбом "Elton John", супроводжуваний синглом "Your song", завоював популярність по обидва боки Атлантики. Поки платівка просувалася в хіт-парадах, Елтон настругати ще три альбоми: студійний "Tumbleweed Connection", концертний "11-17-70" та саундтрек "Friends". Услід з'явився "Madman across the water", проте статусу суперзірки Елтон досяг з виходом прекрасного "Honky chateau". В Америці платівка розташувалася на вершині альбомних чартів і провела там п'ять тижнів. У період з 1972 по 1976 хітмейкерская машина Джон-Топін працювала безупинно, виробляючи на світ бестселери типу "Crocodile rock", "Daniel", "Bennie and the Jets", "The bitch is black" та інші.

Всі альбоми аж до "Rock of the Westies" побували на вершині чартів і отримали платиновий статус. У 1976 році в інтерв'ю журналу "Rolling stone" Елтон Джон заявив про свої гомосексуальні нахили, і це послужило причиною падіння популярності артиста. До того ж музикант різко скоротив гастрольний графік, а його відносини з Берні Топіном ставали все більш напруженими. Альбоми стали виходити рідше і вже не супроводжувалися хіт-синглами.

У 80-і роки платівки мали в основному золотий статус, а пісні лише зрідка потрапляли в кінець Топ 40. Тим часом особисте життя артиста протікала безладно. Підсів на кокаїн і алкоголь ще в середині 70-х, у 80-ті Елтон тільки погіршив згубні звички. У 1984-му він навіщось одружився і провів у шлюбі чотири роки. У 1988-му музикант розпродав з аукціону Сотбі всі свої концертні костюми і купу іншої меморабілліі, після чого зайнявся боротьбою з булімією та наркотичною залежністю. Через три роки Елтону вдалося поправити своє здоров'я, але він не зупинився на цьому і заснував фонд боротьби зі СНІДом. У 1992-му році Джон записав альбом "The one", який ознаменував його повернення на велику сцену. Платівка отримала подвійну платину, і на цій хвилі Елтон і Берні уклали 39-мільйонний контракт з "Warner / Chappell".

Диск 1995 року "Maid in England" посів третє місце в британських чартах, а альбом "The big picture" увійшов до кращої десятки. Однак найбільш успішною роботою цього періоду стала переробка пісні "Candle in the wind", присвячена пам'яті принцеси Діани. Сингл без праці очолив хіт-паради по обидва боки Атлантики і тільки в США розійшовся тримільйонним тиражем. У наступні роки Елтон Джон намагався не упускати так високо підняту планку і продовжував радувати своїх шанувальників якісними і комерційно успішними альбомами.

Читате також

Реклама