Extreme

Сформована в середині 80-х, ця команда з Массачусетсу зробила собі ім'я на початку 90-х в основному завдяки гітарного майстерності Нано Беттенкота (р. 20 вересня 1966). Хоча його стиль був на кшталт манері гри Едді Ван Халена, але в музиці "Extreme" можна вловити вплив "Queen", "Beatles" і джазових виконавців. Взагалі саунд групи дуже важко характеризувати якимось певним стилем, адже в ньому хитромудро перепліталися елементи металу, фанка і поп-року.

Історія колективу почалася ще з того часу, коли Гері Чероне (р. 26 липня 1961; вокал) і Пол Гирі (р. 24 липня 1961; ударні) виступали у бостонській банді "The Dream", що залишила після себе лише один EP. Потім група змінила назву на "Extreme" і в 1985 році вперше з'явилася на телебаченні з кліпом "Mutha (Don t Wanna Go To School Today)".

У 1986-му до команди приєднався Нано Беттенкот, заместивший Хала Лебью, а рік потому Пет Баджер (р. 22 липня 1967; бас) з'явився на місці Пола Мангоуна. До того часу групу залишив ще один з її засновників, гітарист Пітер Хант, який не зміг ужитися з Беттенкотом. Створивши собі за допомогою концертів солідну репутацію в околицях рідного Бостона, в 1988 році музиканти дістали контракт від "A & M Records".

Незабаром відбувся їх дебют з піснею "Play With Me", що була саундтреком до фільму "Bill And Ted s Excellent Adventure", а, крім того, у продажу з'явився сингл "Kid Ego". У 1989-му вийшов перший альбом "Extreme", що представляв собою суміш металу, фанку і блюзу. Матеріал на платівці був сируватий, і тому вініловий млинець вийшов боком, не викликавши бурхливих емоцій ні у критиків, ні у слухачів. Лише в рідному Бостоні диск мав хороший успіх, а й загальнонаціональне визнання було не за горами. У 1990 році ангажований продюсера Майкла Вагенера, група записала другу платівку, "Pornograffitti". Два перших синглу з цього альбому ("Decadence Dance" і "Get the Funk Out") не знайшли собі гідного місця в американському хіт-параді, хоча останній з них потрапив до британського Тор 20.

Зате справжнім цвяхом програми стала акустична балада "More Than Words", написана в дусі "Everly Brothers". В "Billboard" вона зайняла першу позицію, а в британських чартах розмістилася на другому рядку. За нею послідував ще один хіт-сингл з акустичним поп-роковим номером "Hole Hearted". Правда, ця композиція добралася "всього лише" до четвертого рядка американського хіт-параду, але аж до 1995 року не вилазила з кращої англійської двадцятки.

У травні 1992-го "Extreme" взяли участь у концерті, присвяченому Фреді Меркурі, а влітку вирушили в тур разом з Девідом Лі Ротом і "Cinderella". Третій альбом групи, "III Sides To Every Story", спочатку продавався добре, але через відсутність явних хітів не зміг дотягнути до рівня попередника. Перед появою команди на фестивалі в Донінгтоні влітку 1994 року лави "екстремістів" покинув Пол Гирі. Його місце за ударною установкою зайняв Майк Манджіні (екс-"Annihilator"), і в оновленому складі група взяла участь в європейських гастролях "Aerosmith". Четвертий диск "Extreme", "Waiting for the Punchline", з'явився на прилавках в 1995-му. Альбом мав Гранжеві присмак і сильно відрізнявся від попередніх робіт. Попит на нього був мінімальним, і в результаті на наступний рік колектив заявив про саморозпуск.

Чероне пішов працювати в "Van Halen", а Беттенкот зайнявся випуском сольників. Короткочасні реюніон "Extreme" відбувалися у 2004 та 2006 роках, коли команда провела пару невеликих турів. Про прихід групи в повну бойову готовність було заявлено в кінці 2007-го. Змінивши барабанщика на Кевіна Фігуейредо, бостонські рокери пообіцяли не тільки відіграти повномасштабні гастролі, але і випустити новий альбом.

Читате також

Реклама