Faster Pussycat

Ця голлівудська команда з'явилася в період розквіту глем-металу і на перших порах складала конкуренцію самим "Guns N Roses". Групу організували власник лос-анджелеського клубу "The Cathouse" Тейм Даун (Густав Молвік; вокал), гітарист Мік Кріппс і колишній барабанщик панк-банди "Mau Maus" Пол Блек. Свою назву колектив запозичив з поліцейського фільму Расса Мейєра "Faster, Pussycat! Kill! Kill!".

Кріппс і Блек незабаром втекли в "LA Guns", і після серії кадрових перестановок склад дістав такий вигляд: Даун (вокал), Грег Стіл (гітара), Брент Маскет (гітара), Келлі Нікелс (бас) і Марк Майклс (ударні).

До кінця 1986 року "Faster Pussycat" мали солідну вагу на клубній сцені Лос-Анжелеса, а після пари демо їм вдалося влаштуватися на "Elektra Records". Незадовго до початку сесій дебютного альбому Нікелс також відбув до "LA Guns", а його місце зайняв Ерік Стейсі. Запис відбувалася під наглядом продюсера Ріка Брауде ("Poison"), а її результат викликав асоціації з творчістю "Aerosmith" і "Rolling Stones".

На підтримку альбому було випущено кілька кліпів (у тому числі "Bathroom Wall" and "Don t Change That Song"), а також проведено британське турне в компанії з "Guns N Roses", і американське - з Елісом Купером, Девідом Лі Ротом і "Motorhead". У 1989 році "Faster Pussycat" знов опинилися в студії і за допомогою Джона Янсена сфабрикували свій найвдаліший вініловий млинець, "Wake Me When It s Over". Глемовий імідж тут відійшов на другий план, музика неабияк поважчала, а тексти стали набагато серйозніше. Зокрема стала хітом пісня "House of Pain" була присвячена психологічної травми дитини, яка пережила розлучення батьків. Поки "Wake Me When It s Over" добирався до золотої позначки, команда їздила по Європі в одній упряжці з "Almighty" і "Dangerous Toys".

У процесі гастролей барабанщик Марк Майклс нарвався на героїнові неприємності, за що і був викинуть з групи. Залишок туру "Faster Pussycat" відкатали з драммерів "Quiet Riot" Френкі банани, а потім взяли на його місце Бретта Бредшоу.

У 1990-му група записала кавер Карлі Саймон "You re So Vain" для компіляції "Rubaiyat: Elektra s 40th Anniversary", а в Японії був виданий міні-збірник "Live and Rare". Через два роки на світ з'явився третій альбом, "Whipped!". Прогрес у ньому був в наявності, проте робота припала не на часі, оскільки рок-сценою заволодів гранж. Таким чином, уродженець Сіетла Тейм Даун співтовариші по іронії долі опинився не при справах через своїх земляків. "Elektra" поспішила розірвати контракт з "немодній" командою, і внаслідок цього група була розпущена. Тейм спочатку приєднався до "Pigface", а потім організував власний індастріал-проект "Newlydeads". Про ім'я "Faster Pussycat" згадали тільки в 2001 році, коли Даун, Маскет і Стіл за участю Денні Нордау (бас), Чеда Стюарта (ударні) і Крістіана Саймона (гітара) провели американське турне.

Стіл після гастролей пішов, а решта п'ятірка випустила збірку техно-реміксів "Between the Valley of the Ultra Pussy". Цей реліз дуже здивував (а багатьох і розчарував) прихильників "FP", однак через п'ять років музиканти все ж одумалися і записали нормальний хард-роковий альбом "The Power And The Glory Hole".

Читате також

Реклама