Frame

На початку 90-х років в невеликому шведському містечку Арбога існувала якась банда під назвою "Soul Desertion". Команда складалася з гітаристів Крістіана Калліо і Янне Екберг, вокаліста Роберта Вестін, басиста Ваги Матікайнена і барабанщика Андреаса Рагнарссон. Хлопці дружили ще з дитинства, а остаточно їх згуртувала любов до хард-року. Хлопці багато репетирували, причому намагалися грати не тільки кавери, але і свій матеріал.

Час від часу "Soul Desertion" виступали на місцевій сцені, причому досить успішно. Першим порушив стрункі ряди групи Янне Екберг, який втік до табору до панкам.

Він грав у "Within Reach" і "Passage 4", але потім, в кінці кінців, повернувся до хеві-метал у відомої банди "Destiny". "Soul Desertion" продовжили роботу вчотирьох, оскільки відповідного гітариста виявити не вдалося. У 1994-му Роберт виїхав до Гетеборг, взявши участь наостанок у запису 2-трекового демо.

А на наступний рік команду покинув Крістіан, що відправився в Лос-Анджелес. Андреас і Веса знайшли собі компаньйонів у сусідньому місті і, провівши з ними серію репетицій, вирішили взяти участь у конкурсі місцевих талантів. Правда, їх вокаліст як на зло захворів, і довелося на цю справу підпрягали Роберта. У 1997-му Крістіан повернувся на батьківщину і теж перебрався в Гетеборг. Там разом з Робертом вони написали купу нового матеріалу (вже під вивіскою "Frame") і почали шукати ритм-секцію. На роль ударника хлопці запросили Андреаса, а ось з бас-гітаристом виникла проблема, і за четирехструнку взявся Роберт.

У 1998-му трійця записала промо-CD "Framing Our Audience", що став по суті першим альбомом групи. Відгуки на реліз були дуже позитивними, і "Frame" отримали національну популярність. Свою репутацію музикантам довелося підтримувати клубними концертами.

За наступні три роки команда накопичила достатню кількість хард-рокового матеріалу, однак у студію "фрейми" потрапили тільки в 2001-му, коли виготовили двухтрековое демо "A Sonic Sensation". Роберт хотів було звільнитися від обов'язків басиста, і на цю справу спробували підписати Тобіаса Халленберга. Проте цей хлопець не прижився в колективі, і партії баса поділили Вестін і Калліо. Чергові сесії пройшли в 2002-м (демо "A Loco Motive"). На них нарешті виявився нормальний бас-гітарист по імені Крістіан Свенссон. На жаль відразу ж після закінчення запису він покинув "Frame", до ладу навіть не пояснивши причину свого відходу.

І все ж музиканти наполегливо продовжували шукати людину на вакантне місце. Час від часу група вдавалася до послуг свого давнього знайомого Фредріка Олссон, і, врешті-решт, його було прийнято у "Frame" на постійній основі. Так що диск 2003 року "Closer To The Myth Than Zero" команда записувала вчотирьох.

Читате також

Реклама