Fruupp

Команда з дивною назвою "Fruupp" проіснувала недовго, і хоча не змогла добитися такої популярності як колеги по цеху типу "Yes" і "Genesis", але все ж внесла помітний внесок у становлення арт-року. Музику її можна порівняти зі справжнім вином, яке з часом лише стає приємніше. Група була утворена на початку 1971 року уродженцем Північної Ірландії Вінсом Маккаскером.

До цього Вінс грав у багатьох ірландських бандах, найвідомішою з яких була "Blues by five", що виконувала різні кавери, тішачи відвідувачів дансингів. У свій проект Маккаскер запросив Стефена Х'юстона з Ольстерського молодіжного оркестру, поета-пісняра Пітера Фаррелли та Мартіна Фоя (екс-"Fosset s circus band"). Перший концерт "Fruupp" відбувся в червні 1971-го в Белфасті, де вони грали на розігріві у Рорі Галлахера.

Проте вже через кілька днів колектив перебазувався в Манчестер, оскільки Вінс справедливо порахував, що "прогресив" все-таки мало походить для ірландських танцзале, а в Англії народ більш просунутий. Адже музика "Fruupp" була неординарною - Х'юстон крім традиційних клавішних використовував також гобой, скрипку і віолончель, створюючи похмурі фолькові текстури, а на агресивну гітару Маккаскера накладався "кельтський" вокал Фарреллі.

Правда, треба сказати, що якийсь час у складі значився вокаліст Майлс "Тінхед" Маккі, але незабаром його функції прибрав до рук Пітер. Команда старанно концертувала і грала скрізь, де тільки можна було розмістити апаратуру. Усього за один рік музиканти давали понад 230 виступів. Зусилля їх не пройшли дарма, і на одному з концертів "Fruupp" почув представник спеціалізувалося на проге лейблу "Dawn records" Робін Бланчфлауер. Команда йому сподобалася, і Робін запропонував фруупповцам контракт. Перший альбом, "Future legends", записаний з продюсером Денисом Тейлором, хоч і потрапив у британські чарти, але зайняв там лише 114-е місце.

Платівка вийшла в жовтні 1973-го, після чого "Fruupp" колесили по Британії аж до січня наступного року. Відпочивати від гастролей ансамблю довелося в студії, де проходили сесії "Seven secrets". Від послуг Тейлора відмовилися, а ось струнну секцію знову підключили до роботи. Другий диск виявився представлений більш зрілими, тривалими і різноплановими композиціями. Однак, як і у випадку з попередником, комерційний успіх обійшов групу стороною.

Намагаючись виправити становище, музиканти в тому ж 1974-м підготували прекрасний концептуальний альбом "The prince of heaven s eyes", промоушен якому влаштували не тільки в Британії, але і в континентальній Європі. Турне дійсно пройшло успішно, а частина дат "Fruupp" відіграли в компанії "King Crimson". Учаснику "Crimson" Яну Макдональду група настільки сподобалася, що він зголосився продюсувати її наступний альбом. Але на даному етапі команду покинув один з її лідерів Стефен Х'юстон. Він "ударився в релігію" і приєднався до християнської рок-групі "Liberation suties", а згодом зайнявся сольною творчістю з тим же релігійним ухилом.

Звільнилося місце зайняв клавішник Джон Мейсон, чий дебют відбувся на "Modern masquerades". Джон був непоганим музикантом, проте він не зміг повністю замінити Стефена, що був душею колективу. Команда проіснувала ще якийсь час і у вересні 1976-го була розпущена. Про спадщині "Fruupp" згадали лише в 1996 році, коли на CD у здвоєному вигляді було перевидано всі чотири альбоми групи.

Читате також

Реклама