Fugs

Історія цієї групи почалася зі знайомства власника книжкового магазину "Peace Eye Bookstore" Еда Сандерса і поета-бітника Тулі Капферберга. Спочатку у хлопців були спільні інтереси в літературі, потім вони почали разом складати пісні і, нарешті, за участю барабанщика Кена Уївера організували фолк-рок-бенд "The Fugs". Назву для групи запропонував Тулі, запозичивши його з роману Нормана мейлер "Голі і мертві".

Трохи згодом склад розширився за рахунок колишніх учасників "Holy Modal Rounders" Стіва Вебера і Пітера Стемпфела, і в такому вигляді з лютого 1965-го колектив приступив до перших концертів. Частенько на виступи "Fugs" навідувався постановник фільмів і артист Гаррі Сміт, свого часу продюсувала збірник "The Anthology of American Folk Music", зроблений ним для "Folkways Records".

Сміт умовив власника "Folkways" Мо Еша випустити платівку сподобалася йому команди, і вже в квітні 1965-го музиканти приступили до сесій. Також група все частіше з'являлася в нью-йоркських клубах, а під кінець року відбулося її перше національне турне, що проходило в рамках акції протесту проти війни у В'єтнамі.

Дебютний альбом для широкої публіки пройшов непоміченим, зате тексти "The Fugs" з гострою політичною сатирою стали приводом для підвищеної уваги до музикантів з боку поліції та ФБР. На початку 1966-го колектив уклав контракт з фірмою "ESP Disk" і почав записувати другу платівку. До того часу склад зазнав значних змін, і тепер компанію Сандерсу, Капфербергу і Уївер становили гітаристи Вінні Лірі і Піт Керни, клавішник Лі Крабтрі і басист Джон Андерсон. Майстерність музикантів помітно підросло, та й до сесій вони поставилися більш відповідально, тому, незважаючи на свою гостросоціальну спрямованість (а може і завдяки їй теж) альбом пробився до американського Топ 100.

Популярність групи продовжувала збільшуватися не дивлячись на безперервні кадрові перестановки, незрозумілі стосунки з лейблом і почастішали наїзди фебееровцев. "The Fugs" успішно виступали в компанії з "Animals", "Country Joe and the Fish" і Дженіс Джоплін, а до кінця 1966-го уклали контракт з "Atlantic Records".

Як би там не було, але коли матеріал для нового альбому був вже готовий, представники "Атлантік" розірвали угоду. Втім, музикантів це не сильно засмутило - вони представили своє творіння Френку Сінатрі і незабаром підписалися на його лейбл "Reprise Records". Під новим дахом "The Fugs" випустили кілька платівок, проте вже в 1969 році вони були змушені згорнути свою діяльність. Справа в тому, що група продовжувала дотримуватися політичної сатири і через це з одного боку перебувала під ковпаком у ФБР, а з іншого отримувала погрози від правих радикалів. Працювати в такій обстановці ставало все складніше і складніше, тому відігравши свій останній концерт в компанії з "Grateful Dead", команда заявила про саморозпуск.

З тих пір минуло 15 років, перед тим як Сандерс і Капферберг вирішили реанімувати проект. Уївер відмовився брати участь в реюніон, а новими членами групи стали гітарист Стів Тейлор, перкусіоніст Кобі Бетті і басист Марк Крамер (згодом його змінив Скотт Петіт). З приводу возз'єднання "The Fugs" провели повномасштабне турне, а в середині 80-х навіть випустили парочку свіжих студійником (у тому числі і антивоєнну оперу "Star Peace"). У наступні роки продовжувала виступати, але займалася цим дуже нерегулярно.

Читате також

Реклама