Genesis

Ця одна з найбільш видатних британських груп була сформована наприкінці 60-х, коли її учасники ще навчалися в школі. В оригінальний склад команди, яка називалася спочатку "Garden Wall", увійшли Пітер Гейбріел (р. 13 лютого 1950; вокал), Тоні Бенкс (р. 27 березня 1951; клавішні), Ентоні Філіпс (гітара), Майк Рутерфорд (р. 2 жовтня 1950;

бас, гітара) і Кріс Стюарт (ударні). У 1967-му квінтет записав демопленку і відправив її випускнику тієї ж школи, де навчалися і інші хлопці, Джонатану Кінгу, який працював на той момент в "Decca". З подачі Кінга колектив змінив назву на "Genesis" і під його керівництвом випустив пару синглів і один альбом. Особливого інтересу "From Genesis To Revelation" у публіки не викликав, і тому "Decca" розірвала контракт. Команду підібрав свіжоспечений лейбл "Charisma Records", але у ансамблю залишалася ще одна проблема - плинність ударників. На сесіях "FGTR" Стюарта змінив Джон Сілвер, а вже під час запису "Trespass" за барабани сів Джон Мейхью.

Якщо перші записи "Genesis" були зроблені під впливом "Bee Gees", то на другий платівці композиції стали більш складна і тривала. Після виходу "Trespass" у складі відбулися дві ключові заміни: місце Філіпса зайняв Стів Хакетт, а ударну установку окупував екс-учасник "Flaming Youth" Філ Коллінз. Перша платівка, записана оновленої конфігурацією, вийшла не дуже вдалою, і лейбл почав сумніватися в своїх підопічних.

Однак на наступний рік "Genesis" виправили ситуацію, випустивши один зі своїх найбільш значущих опусів, "Foxtrot". Альбом потрапив на 12-е місце в британських чартах і подарував любителям прога такі класичні треки як "Watcher of the Skies" і "Supper s Ready". Ще один крок до успіху команда зробила восени 1973-го, загнавши диск "Selling England By The Pound" на третю сходинку національного хіт-параду. Через рік на світ з'явився найамбітніший проект "Genesis" - подвійний концептуальний альбом "The Lamb Lies Down On Broadway". Робота викликала хвилю захоплення, однак разом з тим раніше згуртований колектив дав тріщину. Гейбріел відповідав за ідею і тексти "The Lamb ...", у той час як інші учасники ансамблю писали музику, не залучаючи до цієї справи Пітера. У ході подальшого туру вокаліст оголосив про свій швидкий відхід, спантеличивши колег пошуками заміни.

Перепробувавши ряд кандидатур з боку, музиканти вирішили довірити партії Гейбріела Філу Коллінзу, тим більше що ударник вже раніше співав на деяких речах "Genesis". Багато хто передрікав близький кінець команди, проте після виходу таких прекрасних альбомів як "A Trick Of The Tail" і "Wind & Wuthering" число скептиків неабияк поменшало. Група також непогано справлялася і з концертною діяльністю, запрошуючи на гастрольний період сесійних ударників типу Білла Бруфорда і Честера Томпсона.

Чергову втрату колектив поніс у 1977-му, коли після запису концертний альбом "Seconds Out" пішов Хакетт. Скорочення до формату тріо було відображено в назві студійного альбому "... And Then There Were Three ...", який також позначив розворот до радіодружественним пісням. Надалі колектив продовжував рухатися в бік поп-року і тим самим забезпечував собі комерційний успіх. Всі студійні роботи періоду 80-х незмінно потрапляли на верхівку британських чартів і тиражі продаваних дисків неухильно росли. Самим розкуповується альбомом став альбом "Invisible Touch", чий заголовний трек потрапив на найвищу сходинку в "Billboard". У другій половині 80-х Коллінз і Рутерфорд все більшу увагу приділяли роботі на стороні, тому черговий студійник "Genesis" з'явився тільки після п'ятирічної перерви. "We Can t Dance", супроводжуваний поруч хіт-синглів, також як і його попередники, запанував на першому місці національного чарту.

За ним пішли два концертника, "The Way We Walk, Volume One: The Shorts" і "The Way We Walk, Volume Two: The Longs", що позначили дві сторони творчості групи: поп-рокову і прог-рокову. У 1996-му пішов Коллінз, а Рутерфорд і Бенкс взяли до себе в компанію Рея Уїлсона (екс-"Stiltskin"). Записаний з ним диск "Calling All Stations" мав деякий успіх у Європі, але в Америці робота провалилася. Настало турне було урізано, і незабаром проект впав у тривалу кому. Лише наприкінці 2006-го Бенкс, Коллінз і Рутерфорд оголосили про реюніон і про плани проведення туру під назвою "Turn It On Again".

Читате також

Реклама