Gerry Rafferty

Син ірландця і шотландки, Джеральд Рафферті народився в Пейслі 16 квітня 1947. На становлення музичних смаків Джеррі вплинули католицькі співи, народні мотиви і естрада 50-х. До 1968 року хлопець уже пристойно грав на гітарі і співав, а також складав власний матеріал. Рафферті почав подумувати про професійну кар'єру музиканта, і тут на його шляху зустрівся Біллі Конноллі (у майбутньому відомий комік), учасник дуету "The Humblebums".

Джеррі зіграв йому кілька своїх пісень і через кілька днів був прийнятий в групу. "The Humblebums" швидко пішли на підйом і здобули успіх у британської публіки, як на сцені, так і в записах. Однак зі зростанням майстерності Рафферті і відпрацьовування його унікального стилю почалися тертя між ним і третім учасником проекту, гітаристом Тімом Харві.

Останньому довелося піти, а Біллі і Джері, збільшивши склад "Humblebums" до секстету, ще деякий час продовжували працювати разом. Незважаючи на те, що популярність команди росла, Рафферті не подобалося, що на концертах жарти Конноллі віднімають все більше і більше часу, і він вирішив піти власним шляхом.

У 1971 році Джері випустив свій перший альбом, "Can I Have My Money Back?". Мелодійний фолк-поп, який звучав на платівці, привернув увагу критиків, проте публіка залишилася до нього байдужа. У записі диска брав участь один Джері, вокаліст Джо Іген, з яким він незабаром організував проект "Stealers Wheel". Музиканти планували зробити з групи британський відповідь "Crosby, Stills, Nash And Young", проте не дивлячись на хороший потенціал і неймовірний успіх синглу "Stuck in the Middle with You", нескінченні кадрові перестановки занапастили справу. У 1975-му команда розпалася, а ще три роки Рафферті витратив на судові розбірки з колишнім менеджментом. Лише покінчивши з позовами, музикант зміг зайнятися своєю улюбленою справою і підготував матеріал, що ліг в основу його самого знаменитого альбому "City To City".

Записаний за участю продюсера Х'ю Мерфі (який трудився ще над "Can I Have My Money Back?"), Диск знайшов небувалий успіх не тільки в Англії, а й очолив заокеанський хіт-парад. Основний винуватицею торжества стала пісня "Baker Street", а й такі треки як "Right Down the Line" і "Home and Dry" отримали достатню кількість ефірів.

На подив багатьох Рафферті відмовився гастролювати в Америці, і це потім відбилося на зниженні продажів його подальших платівок. Якщо альбом "Night Owl", підкріплений хітовим заголовним треком і синглом "Get It Right Next Time", побував у британській гарячій десятці і зібрав в Америці платину, то робота "Snakes and Ladders", на якій музикант звернувся до соціально-політичної тематики, вже не могла похвалитися такими результатами. У підсумку, коли лейбл "United Artists Records", на якому випускався Рафферті, був поглинутий концерном "EMI", артисту не запропонували переоформити контракт, і йому довелося шукати інше пристановище. Випустивши ще одну платівку ("Sleepwalking") на фірмі "Liberty", Джеррі на довгий час зник із виду. Його нова робота "North & South" вийшла у 1988-му, проте публіка не виявила до неї великого інтересу.

На початку 90-х артист записав ще пару дисків, на одному з яких, возз'єднавшись з Джо Іген, згадав славні днинки "Stealers Wheel". Критики зустріли їх відносно тепло, але про відродження колишньої комерційного успіху говорити не доводилося. У 2000 році вийшов альбом "Another World", який Рафферті поширював через власний веб-сайт. Але справи музиканта продовжували йти на спад: інших робіт не було, а в 2006-м www.gerryrafferty.com був закритий.

Читате також

Реклама