Girlschool

"Girlschool" зайняли своє місце в історії британського року, як, мабуть, найуспішніша жіноча хард-рокова команда. Свою банду дівчата Кім Макауліф (гітара, вокал), Енід Вільямс (бас) і Дейдра Катрайт організували ще в школі. Правда називалася вона тоді в далекому 1977-му "Painted lady". Дебютний концерт колективу відбувся в клепхемском пабі "Two Brewers".

Склад ансамблю кілька разів перетасовуються і стабілізувався лише з приходом Келлі Джонсон (гітара) і Денис Дуфорт (ударні). Катрайт до того часу пішла організовувати іншу дівочу команду, "Tour de force". У 1978-му "Girschool" (вивіска вже помінялася) на інді-лейблі "City Records" випустили свій перший сингл "Take It All Away". Платівка потрапила до менеджера "Motorhead" Дугу Сміту і той вирішив взяти дівчат під свою опіку. Першим же її пропозицією до колег протилежної статі було супроводжувати "Motorhead" під час їхнього туру "Overkill".

З тих пір для "Girlschool" стало доброю традицією розігрівати моторхедовцев. Леммі допоміг дівчатам укласти контракт з "Bronze records" і невдовзі на цьому лейблі ними був випущений сингл "Emergency". За ним пішов ще один, "Nothing To Lose", передував вихід дебютного альбому "Demolition". Платівка була добре прийнята публікою і потрапила на 28-й рядок британських чартів.

Однак найчудовішими релізами стали другою лонгплей, "Hit & Run" і легендарний EP-шник "St Valentine s Day Massacre", записаний разом з моторхедовцамі. На "... Massacre" хлопці записали пісню "Emergency" з репертуару "Girlschool", а дівчата - "Bomber" - з репертуару "Motorhead". У 1982 почалися перші проблеми: спочатку Кім торохнуло струмом через мікрофон, та так що вона трохи не умерла. Коли ж вона трохи оговталася, команду покинула Енід Вільямс, замутив інший проект, "Framed". За рекомендацією Леммі на її місце взяли Джил Вестон з "Killjoys". Третій диск, "Screaming Blue Murder", продюсував Найджел Грій, що працював у свій час з "Police". Альбом вийшов металізованим і досить потужним. У Британії він користувався гарним попитом, проте в Америці "Girschool" до цих пір не визнавали.

Щоб виправити становище, дівчата вирішили зробити саунд більш комерційним і для роботи над наступною платівкою запросили хлопців з "Slade" - Нодді Холдера і Джима Лі. Однак розрахунок був зроблений невірно і "Play Dirty" мало кого зацікавив. Це підтвердилося і невдалими гастролями в компанії з "ZZ top", "Quiet riot" і "Blue oyster cult". У 1984 році фани гурту дізналися сумну новину - з колективу пішла фронтменша Кім Макауліф. На заміну їй були прийняті австралійка Кріс Боначчі (гітара) і Джек Бодімід (вокал).

Оновлений склад провів тривалі гастролі, а потім під керівництвом Ніка Таубер випустив альбом "Running Wild". Через складності контракту з "Mercury records" платівка вийшла лише в Америці. Наступні два диски вийшли на лейблі Дуга Сміта "GWR records". Там же був випущений сингл з кавером Гарі Гліттера "I m The Leader Of The Gang". У 1987 році Джил Вестон обзавелася сім'єю і вирішила зав'язати з музикою, а на її місці з'явилася Трейсі Ламб. Альбом "Take A Bite" продовжив глемовие починання і містив як кавер Гліттера, так і обробку "Fox On The Run" від "Sweet". Потім в діяльності групи настала перерва і "Girschool" знову з'явилися на сцені в 1990 році з новою басистка Джекі Каррера.

У 1993-му нарешті побачив світ черговий альбом, названий просто "Girlschool", а після туру в його підтримку в команду знову повернулася Трейсі Ламб. Диск, зроблений у звичайній для групи хардового манері не справив особливого враження на публіку і протягом наступних років до "Girlschool" мало хто виявляв інтерес. Однак група існувала, і, не дивлячись на часті зміни складу, продовжувала свою діяльність. У 2003 році жінки знову піднапружились і викинули на ринок свіжий лонгплей, "Not that innocent". Записаний у складі: Кім Макауліф, Денис Дуфорт, Енід Вільямс і Джекі Чамберс (гітара), альбом становив хард-металеву роботу, розбавлену кількома баладами.

Читате також

Реклама