Gnidrolog

Група з дивною назвою "Gnidrolog" (насправді це анаграма прізвища Goldring) з'явилася на світ завдяки старанням братів-близнюків Коліна і Стюарта Голдрінг (р. 18 травня 1950). У їхній родині музика завжди була в пошані, і вже до дванадцяти роками хлопчаки вільно зверталися зі скрипкою та деякі духові інструменти. Трохи пізніше брати зацікавилися сучасними ритмами і перейшли на гітари, а в 15 років багато часу проводили у фолк-клубах.

Після закінчення школи сімейний дует активно займався концертною діяльністю, граючи акустичні сети, однак до кінця 60-х хлопці усвідомили що потрібно переходити на електрику. Одночасно треба було розширення складу групи, і Голдрінг зайнялися підбором персоналу.

Першим у їх компанії з'явився Найджел Пеграм, однаково непогано обращавшийся як з флейтою, так і з перкусією і грав раніше в групі "Spice" (майбутніми "Uriah Heep"). Далі встала проблема з басистом, але після серії прослуховувань підходяща кандидатура таки знайшлася - це був Пітер "Марс" Коулінг.

Незважаючи на сильно різні смаки всіх учасників квартету, репетиції проходили без ексцесів. Робота будувалася таким чином: кожен імпровізував як міг, але потім все якось складалося в одну тему. Півроку хлопці репетирували, присвячуючи цьому заняттю по шість годин на день. Потім настав концертний період, а разом з тим в життя музикантів увійшли марихуана і ЛСД. "Gnidrolog" багато роз'їжджали по всій Англії, а один раз (разом з "Kinks") вибралися й до Німеччини. Взагалі-то головною метою команди було отримання контракту, і після довгих безуспішних спроб фортуна посміхнулася їй, і колектив опинився під дахом "RCA Records".

Коли почалися сесії дебютного альбому, лейбл наполіг, щоб за їх ходом наглядав продюсер Джон Шредер, однак той виявився гарним хлопцем і майже не втручався у творчий процес. Що вийшов на початку 1972-го "In Spite of Harry s Toe-Nail" мав досить гарні відгуки (чого не можна було сказати про продажі), і це надихнуло музикантів на подальші дії.

Перед сесіями другої платівки складу "Gnidrolog" розширився за рахунок появи саксофоніста Джона Ерла. Але цим кадрові новації не обмежилися, оскільки в процесі роботи в колективі почалися тертя, що призвели до відставки Стюарта і Найджела. Утворилися вакансії зайняли ще два Джона, гітарист Найтсбрідж і барабанщик Бедсон, за допомогою яких і був дописаний "Lady Lake". Незважаючи на всі ці перипетії, відгуки на цей альбом були ще краще ніж на дебютний лонгплей. Проте музика "Gnidrolog" знову виявилася занадто інтелектуальної і тому незатребуваною широкими масами. Зрозумівши, що на таких підопічних грошей багато не заробиш, фірма розірвала контракт і група незабаром розпалася.

Згодом Найджел співпрацював зі "Steeleye Span", Коулінг працював у Пета Треверса, а брати Голдрінг займалися в основному сесійного роботою. Лише в 1999 році Колін і Стюарт возз'єдналися з Пеграмом та за участю екс-басиста "Steeleye Span" Ріка Кемпа записали новий альбом, що вийшов під маркою "Gnidrolog".

Читате також

Реклама