Green Carnation

Норвезька група "Green carnation" була утворена в 1990 році. Музиканти тоді сповідували дез-метал і через деякий час випустили демо "Hallucinations of despair", витримане в цьому стилі. Але на тому справа й скінчилося, оскільки гітаристу Чорту (Тер'є Вік Шей) запропонували вакансію басиста в "Emperor". З 1992 по 1998 рік Чорт встиг переграти в кількох командах ("Emperor", "Satyricon", "Einherjer", "Carpathian forest"), в той час як інші його колеги організували проект "In the woods".

У 1998-му Чорт вирішив реанімувати "Green carnation" і возз'єднався з братами Боттері, Крісом (гітара) і Крістофером (бас).

За допомогою декількох гостей-вокалістів трійця записала дебютник "Journey to the end of night". Цей концептуальний альбом, поділений на 20-хвилинні секції, був навіяний смертю дочки Чорта. Стиль платівки був близький до думу, тільки без характерних для жанру ультра-важких рифів і всепоглинаючої депресії.

Братам Боттері зміна напрямку не дуже припала до смаку і вони пішли займатися своїми справами. Зате в "Green carnation" повернувся оригінальний барабанщик Андерс Кобро, стукав також у свій час в "Carpathian forest". Крім нього в групі ще з'явилися вокаліст К'єтіл Нордус, гітарист Бьорн Харстад, клавішник Бернт А. Моен і басист Роджер Стейн Сордал. Радикально оновлений колектив у 2001 році записав амбітний альбом "Light of day, Day of darkness". На диску присутня лише одна композиція околочасовой тривалості. При її створенні було задіяно близько тридцяти музикантів (включаючи дитячий хор) і шестисот семплів.

Опус норвежців отримав хороші відгуки, та й продавався дуже непогано. Деякі видання (в тому числі "Metal hammer") визнали "Light of day, Day of darkness" альбомом місяця. Такий оборот справ послужив приводом для запрошення "Green carnation" на "Wacken open air", що було вдалим стартом для перших закордонних гастролей.

Через кілька місяців музиканти засіли готувати новий матеріал, причому на даному етапі проявилися композиторські здібності у Сордала. "A Blessing In Disguise" був випущений в середині 2003-го французьким лейблом "Season of mist". І знову норвежці нарвалися на звання альбому місяця з боку таких журналів як "Terrorizer", "Metal hammer" та інших видних метал-видань. Після серії фестивалів у себе на батьківщині "Green carnation" вирушили в турне по Європі вперше в якості хедлайнерів. Харстад не зміг брати участь у цих гастролях і його тимчасово заміняв Майкл Крумінс. А в середині туру, перед візитом до Польщі з особистих причин пішов Моен.

Якийсь час з клавішами управлявся Ойстейн Тоннессен, а потім на постійній основі за цю справу взявся Кеннет Сільд. На цьому кадрові проблеми не закінчилися і після закінчення сесій альбому "The quiet offspring" через горезвісних музичні розбіжності з команди пішов Кобро. Вакансія пустувала недовго, а новим членом колективу став Томмі Джексон.

Читате також

Реклама