Herman s Hermits

Син напівпрофесійного музиканта Пітер Нун (р. 5 листопада 1947) почав свою кар'єру з навчання у манчестерському музично-драматичному коледжі. Ще в дитинстві він знявся в одній з головних ролей в мильній опері "Coronation Street", а також з'явився у парі інших фільмів. Тим часом Манчестер, як і всю Англію, накрила хвиля біта, і в місті існувала маса команд, які грають цю музику.

Серед них була і "Heartbeats", до складу якої входили Кіт Хопвуд (р. 26 жовтня 1946; гітара, вокал), Карл Грін (р. 31 липня 1947; бас, вокал), Дерек "Лек" Лекенбі (р. 14 травня 1945; гітара, вокал) і Баррі Уітвом (р. 21 липня 1946; ударні). На одному з концертів ансамбль залишився без провідного вокаліста, і його замінили підвернувся Нуном. З тих пір той так і залишився в команді, взявши собі псевдонім Пітер Новак. Група виступала в місцевих клубах і на танцмайданчиках, поки її не помітили й не взяли під свою опіку менеджери Харві Лісберг і Чарлі Сілверман. Чи то вони, чи то Карл Грін помітили зовнішню схожість Нуна з персонажем мультфільму "Mr. Peabody & Sherman", через що Пітер і отримав прізвисько Херман.

Сам колектив також змінив вивіску на "Herman & His Hermits", яку незабаром скоротили до "Herman s Hermits". Мелодійний рок-н-рол, який виконувала група, і привабливий голос Хермана привернули увагу відомого в ті часи продюсера Мікі Моста. Міки з задоволенням взявся за розкрутку "Herman s Hermits", організувавши ним контракт з англійською "EMI-Columbia" і з американської "MGM Records".

Дебютний сингл, "I m Into Something Good", випущений під його керівництвом, стартував у британських хіт-парадах на першому місці і зайняв 13-у позицію в штатівських. Найцікавіше, що цей сингл мав саме "англійське" звучання на відміну від всіх подальших релізів, на яких відчувався "американсько-каліфорнійський" наліт. Міст обрав політику, подібну з майбутніми діями керівництва "Monkees", не даючи музикантам самим записуватися, а для студійної роботи привертав в основному сессіонщіков, серед яких попадалися такі особистості як Джиммі Пейдж і Джон Пол Джонс. Матеріал для пісень Міки вважав за краще брати у популярних композиторів типу Джеррі Гофіна, Керол Кінг або у того ж Сема Кука. У 1965 і 1966 роках "Herman s Hermits" раз по шість потрапляли в кращу англійську двадцятку з такими композиціями як "Wonderful World", "Silhouettes", "No Milk Today" і "There s A Kind Of Hush".

Підкорення Америки почалося з пісні "Mrs. Brown You ve Got A Lovely Daughter", яка цілих три тижні очолювала тамтешні чарти (така ж історія з нею вийшла і в Австралії). Сингл з цією композицією був проданий загальним тиражем понад 10 мільйонів екземплярів (причому в Англії він так і не був ніколи виданий). Завдяки такій шаленій популярності з великим успіхом пройшло перше велике американське турне "Herman s Hermits". Слідом за цим відбулося поява групи у фільмі "When the Boys Meet the Girls".

З цього моменту Міст зробив ставку на американську публіку, тим більше що вдома конкуренція була дуже великою. Так, пісня "I m Henry the Eighth, I Am" абсолютно не користувалася популярністю в Британії, зате в США вона стала хітом номер один і отримала "золото". Альбоми "Herman s Hermits" постійно були присутні в штатівської Топ 10, але зовсім інша картина спостерігалася на батьківщині колективу. Там у чартах виявилася лише дебютна пластику "Herman s Hermits", що зайняла 16-е місце. Продажі синглів теж потихеньку падали, і становище дещо вдалося підправити (Топ 10) з виходом "No Milk Today" Грема Гоулдмена. У 1966-му ансамбль знявся у фільмі "Hold On!", Що розповідає про політ групи на космічному кораблі.

А незабаром в Америці почався серіал з "Monkees" і популярність "Herman s Hermits" швидко пішла на спад. Колектив з перемінним успіхом боровся за своє існування аж до 1970 року, коли Пітер Нун вирішив зайнятися сольною кар'єрою. Решта "Hermits" перебралися в Штати, де якийсь час продовжували свою діяльність. У 1973-му відбувся реюніон групи на концерті в Нью-Йорку, присвяченому "британському вторгненню", але це відродження було короткочасним.

Читате також

Реклама