Husker Du

Незважаючи на те, що "Husker Du" починали як хардкор-банда, в їх музиці незбагненним чином з'являлися елементи фольку, шістдесятницькій поп-року, психоделії і навіть блюзу (втім, ретельно захованого під товстим шаром агресії і гітарного фідбека), а трешевий ритм вдало гармоніював з мелодизмом. За всією цією унікальністю переховувався незвичайний талант головних композиторів групи, гітариста Боба Моулда і барабанщика Гранта Харта.

Стильовий підхід у них був різний (перший прагнув зробити що-небудь шалений, а другого більше приваблювали мелодії), але це не заважало їм працювати разом і проводити музику, що вплинула на наступне покоління альтернативників і поп-панкеров.

А почалося все в кінці 80-х, коли був у той час студентом Моулда познайомився з продавцем грамплатівок Хартом. У хлопців знайшлися спільні вподобання у вигляді "Ramones", і тому вони вирішили сколотити власну групу. На підмогу їм прийшли бас-гітарист Грег Нортон і клавішник Чарлі Пайн, але останній не встиг відіграти і пари концертів, як його виставили за двері. Таким чином, склад "Husker Du" придбав формат тріо і залишався незмінним протягом всієї подальшої кар'єри.

Перший час команда нарізала первісний хардкор в клубах рідного Міннеаполіса, але нічого особливого не відбувалося, поки хлопці не виступили на розігріві у "Blag Flag". З цього моменту публіка стала виявляти до них підвищений інтерес, і в 1981 році на лейблі Террі Кацмана "Reflex Records" вийшов із перший сингл. Далі були подорожі по американських містах і селах, а в січні 1982-го на фірмі "чернофлажніка" Грега Джина "SST Records" вийшов дебютний альбом, "Land Speed Record", записаний у живому виконанні. Через рік на світ з'явився студійник "Everything Falls Apart", що зберіг хардкорної звучання свого концертного попередника.

Зміни в саунді почалися дещо пізніше, коли вийшов EP "Metal Circus", де вже можна було вловити мелодії (особливо в піснях, виконаних Хартом). Нарешті в липні 1984-го "SST Reords" випустила саму значну роботу "Husker Du", подвійний концептуальний альбом "Zen Arcade". Тут музиканти розгорнулися в повну силу і приготували той самий фірмовий коктейль, за який їх і полюбив народ.

Роботи в обраному напрямку продовжилися, і на наступний рік колектив випустив ще пару альбомів, зроблених в подібному ключі. "SST" раніше друкувався тираж не більше тисячі примірників, тепер вже не справлялася зі своїм завданням щодо задоволення попиту на продукцію "Husker Du", тому музиканти прийняли рішення піти на мажорний лейбл "Warner Bros". Багато звинуватили команду в продажності, однак колектив уклав контракт із збереженням творчої свободи і таким чином вказав шлях для інших інді-груп типу "Sonic Youth". На "Warner" музиканти випустили пару альбомів (один з них подвійний), причому обидва релізу були тепло зустрінуті критиками і користувалися популярністю в основному на студентських радіостанціях.

Тим часом усередині колективу обстановка складалася не дуже добре: Харт стирчав на героїні, а непріемлющій наркоту Моулда просто бухав. Їх его все частіше не знаходили порозуміння, а коли менеджер "Husker Du" закінчив життя самогубством, і Боб постарався взяти владу в свої руки, взагалі все пішло шкереберть. На підтримку "Warehouse: Songs And Stories" група все ж відіграла останнє турне, але після закінчення концертів було оголошено про її розпуск.

Читате також

Реклама