Izzy Stradlin

Іззі Страдлін (справжнє ім'я Джеффрі Ісбелл) народився 8 квітня 1962 року в маленькому містечку Лафаєт штату Індіана. Містечко це було досить нудне, тому Іззі разом з іншими підлітками розважався тим, що курив траву і ганяв на байках. Захоплення музикою прийшло в життя молодого Страдліна разом з такими командами як "Alice Cooper" і "Led Zeppelin", однак найбільше хлопцеві подобалися "Rolling Stones".

Випросивши у батьків грошей на ударну установку, Іззі з друзями організував команду, яка через брак інших місць могла грати тільки в гаражі. Одним з учасників тієї банди був такий собі Вільям Бейлі, згодом відомий всьому світу під ім'ям Ексл Роуз.

З часом до Страдліна дійшло, що в Індіані музичну кар'єру йому не зробити і він, закинувши барабани в машину, відправився в Лос-Анджелес. Звичайно ж, там його ніхто не зустрів з розпростертими обіймами, і Іззі довелося якийсь період грати в третьорозрядних бандах. Спочатку Страдлін залишався вірний ударній установці, але потім переключився на гітару, оскільки під акомпанемент цього інструмента можна було самому придумувати пісні.

Якраз десь в цей час Іззі зустрів свого давнього знайомого Ексл. Хлопці вирішили відновити перервану спільну діяльність і організували проект "Rose", що еволюціонував згодом у "Guns N Roses". У цій групі Страдлін вперше офіційно виступив у ролі гітариста, але його функції цим не обмежувалися. Поряд з Ексл Іззі був основним автором пісень "GNR", і його перу належали такі знамениті речі як "You Could Be Mine", "Patience", "Think About You", "Mr. Brownstone", "14 Years", "Double Talkin Jive ". З 1985 року Страдлін придбав "циганський" імідж, а в наслідування своєму кумиру Кіту Річардсу почав грати на "класичних" гітарах.

Успіх "Ганза" був неімоверен, однак разом з ним на музикантів обрушилися алкогольно-наркотичні проблеми. Іззі також не уник цієї долі, але він став першим, який зумів перемогти погані звички. Кажуть, що однією зі спонукальних причин для "зав'язки" став арешт гітариста, після того як він справив малу нужду прямо у пасажирському салоні літака. Що стосується обставин відходу з групи, то тут є різні версії, але факт залишається фактом - у листопаді 1991-го Страдлін покинув ряди "Guns N Roses".

Майже що відразу після відставки гітарист організував власний проект, з яким записав диск "Izzy Stradlin & The Ju Ju Hounds", який звучав як опуси "Rolling Stones". Альбом мав деякий успіх, але група незабаром була розпущена. У 1993-му Іззі підмінив в "GNR" Гілбі Кларка на час європейського туру, а після повернення додому вирішив відпочити від шоу-бізнесу. Кілька років Страдлін просто насолоджувався життям, а його новим захопленням стали гонки. Нарешті в 1998 році на "Geffen Records" вийшов його другий сольник, "117 °". Альбом був записаний за великим рахунком, просто заради розваги, тому ніякого промоушена не було.

На межі тисячоліть також без особливого галасу вийшли ще три сольні роботи Страдліна, "Ride On", "River" та "On Down The Road". У 2003-му був записаний ще один диск, "Like A Dog", але гітарист чомусь відмовився офіційно його випускати, і лише на прохання фан-клубу було надруковано близько 1000 примірників. Дещо раніше Іззі відхрестився від пропозиції возз'єднатися з колишніми колегами в проекті "Velvet Revolver", однак у 2006-му його можна було побачити разом з Ексл Роузом на деяких концертах "Guns N Roses".

Читате також

Реклама