Jackyl

"Jackyl" двічі потрапляли в "Книгу рекордів Гіннеса", отримавши звання "The Hardest Working Band in Rock N Roll": один раз вони відіграли 100 концертів за 50 днів, а другий раз - 21 концерт протягом 24 годин. Багато зараховують цю групу до "волосатому металу", проте "Jackyl" починали свою діяльність, змішуючи в рівних пропорціях хард-рок, хеві-метал і південний рок.

Команда утворилася у 1991 році за ініціативою вокаліста Джесса Джеймса Дюпрі, компанію якому склали гітаристи Джіммі Стіфф і Джеф Ворлі, басист Том Беттіні і барабанщик Кріс Ворлі. Взявши за основу стиль "AC / DC", група почала підкорювати околиці рідної Атланти, збираючи все більше і більше народу на свої концерти. Однією з фірмових фішок "Jackyl" стало віртуозне використання Джессом бензопили, з якою він не тільки кришив на сцені дерев'яні стільці, але і видавав своєрідні соло.

Один з концертів відвідав менеджер "Geffen Records" Джон Калоднер, і незабаром з його допомогою колектив отримав контракт і відправився до Лос-Анжелес записувати дебютний альбом. Тираж диска склав більше мільйона примірників, чому неабиякою мірою сприяли такі хіти як "I Stand Alone", "Down On Me", "When Will It Rain".

Особливою ж популярністю слухачів користувалися провокаційно-сексуальна штучка "She Love s My Cock" і номер "The Lumberjack" з фірмовим "бензосоло" від Дюпрі. На підтримку альбому "Jackyl" багато гастролювали, виступаючи в одній зв'язці з "Aerosmith", "Kiss", "ZZ Top" і "Damn Yankees". У 1993-му група взяла участь у створенні компіляції "The Beavis & Butt-head Experience", а на наступний рік записала другий альбом, "Push Comes To Shove". На жаль, лейбл приділив мало уваги промоушену платівки, і диск отримав всього лише золотий статус. У тому ж 1994-м "Jackyl" з'явилися на фестивалі у Вудстоку, а їх пісня "Headed For Destruction" увійшла в подвійний концертний альбом, випущений за підсумками цього заходу. У 1996-му колектив підготував власний лайв, "Night Of The Living Dead", виданий європейським лейблом "Mayhem Records".

Незадовго до цього Джон Калоднер пішов працювати на "Epic Records", а слідом за ним туди ж перебралися і "Jackyl". У 1997-му на світ з'явився третій студійник групи, "Cut The Crap". Хоча у створенні альбому брали такі особистості як продюсер Майк Фрезер ("AC / DC", "Metallica") і звукоінженер Кевін Ширлі ("Silverchair", "Aerosmith"), робота не змогла звернути на себе увагу широкої публіки.

Лише один трек "Locked and Loaded" частенько крутився на радіо, але це пояснювалося тим, що гостьову вокальну партію на ньому виконав Брайан Джонсон з "AC / DC". З "Epic" незабаром довелося розлучитися, і музиканти перебазувалися під крило невеликої фірми "Shimmering Tone Records". У 1998-му колектив випустив добірку бі-сайдів "Stayin Alive", але вона так і залишилася б непоміченою, якби паралельно з цим "Geffen Records" не викинула б на ринок компіляцію кращих речей, "Choice Cuts", зробивши тим самим непрямий промоушен. У результаті піднялася хвилі кадрових перестановок Беттіні і Стіфф були звільнені, а новим бас-гітаристом "Jackyl" став Роман Глік.

Покінчивши з вирішенням внутрішніх проблем, група повернулася з новою студійною роботою, "Relentless", випущеної фірмою "Humidity Records". На цьому альбомі, знову відзначився Брайан Джонсон, заспівав "Kill the Sunshine". У 2003-му "Geffen" підготувала ще один бест-збірка, "20th Century Masters - The Millennium Collection: The Best of Jackyl", а на наступний рік на CD і на DVD за допомогою лейблу "Sanctuary Records" з'явився концертний альбом "Live at the Full Throttle Saloon ".

Читате також

Реклама