Jean Michel Jarre

Найвідоміший французький композитор і музикант-електронник Жан-Мішель Жарр народився в Ліоні 24 серпня 1948. У ранньому дитинстві він освоював класичне піаніно, але потім закинув цю справу і, ставши підлітком, зацікавився більш сучасною музикою. Спочатку Жан-Мішель пробував себе у власній групі "Mystere IV", а наприкінці 60-х приєднався до авангардної організації "Groupe de Recherche Musicale", очолюваної П'єром Шаффером.

Саме з подачі Шаффера Жарр зацікавився всякими електронними пристроями і, врешті-решт, грунтовно подружився з синтезаторами. Ще на початку 70-х почали виходити диски та фільми, на яких звучала музика Жарра, проте визнання до нього прийшло в 1976-му, коли на світ з'явився його проривної лонгплей, "Oxygene". Платівка мала неймовірний успіх - тільки у Франції її тираж склав 12 мільйонів копій, а в багатьох країнах світах вона розташувалася на вершині чартів.

У 1978-му було продовження під назвою "Equinoxe", а ще через рік Жан-Мішель перший раз потрапив до Книги Рекордів Гіннеса, влаштувавши в "Palace de la Concorde" концерт-перфоманс, аудиторія якого склала один мільйон слухачів. У 1981-му вийшов альбом "Magnetic Fields", і в тому ж році Жарр став першим західним музикантом, запрошеним в комуністичний Китай. Там до творчості музиканта долучилося понад 500 мільйонів людей, а за підсумками концертів в Пекіні і Шанхаї був випущений подвійний концертний альбом "Concerts in China".

У 1983 році Жан-Мішель здійснив унікальний для шоу-бізнесу вчинок: записавши альбом "Music for Supermarkets", він знищив усі майстер-плівки, а єдиний примірник платівки продав з аукціону. Втім, шанувальники Жарра мали шанс зробити собі копію "Супермаркетів", оскільки з дозволу артиста диск один раз був прокручено на "Радіо Люксембург". У 1984-му музикант випустив альбом "Zoolook", в якому використовував безліч засемплірованних голосів. У США ця платівка була визнана кращою інструментальної роботою року, а у Франції отримала дві нагороди, "Victoire de la Musique" і "Prix de L Academie Charles Cros". Через два роки Жарр побив свій рекорд, зібравши на концерт у Х'юстоні, проведений ним на прохання NASA, 1.3 мільйона чоловік. Трохи пізніше після повернення до Ліона Жан-Мішель влаштував ще одне грандіозне шоу, цього разу на честь візиту Папи Івана Павла Другого. За підсумками обох виступів у 1987-му був випущений концертний альбом "Houston-Lyon".

На наступний рік Жарр записав альбом "Revolutions", на якому вперше змішав електроніку з арабськими інструментами. Чергова студійна робота, що вийшла в 1990-му, була присвячена відомому океанограф Кусто. 14 липня того ж року музикант знову підняв планку збирання аудиторії - його виступ у "Paris-La-Defense" відвідали 2.5 мільйона глядачів.

У 1993-му вийшов альбом "Chronologie", причому вперше реліз супроводжувався повноцінним туром, протягом якого артист запросто влаштовував аншлаги на найбільших стадіонах світу. Через 20 з гаком років після появи "Oxygene" музикант повернувся до свого коріння і випустив продовження знаменитої роботи, "Oxygene 7-13". Турне на його підтримку проходило на скромніших майданчиках, але, тим не менш, у вересні 1997-го Жарр встановив черговий рекорд, зібравши на свій московський оупен-ейр 3.5 мільйона чоловік. Інший "подвиг" музикант зробив на честь настання міленіуму, відігравши від заходу до світанку концерт біля підніжжя єгипетських пірамід. У 2000 році Жан-Мішель випустив альбом "Metamorphoses", на якому вперше прозвучали вокальні партії (за них відповідали Лаурі Андерсон, Наташа Атлас, Дейдре Дюбуа і Шарон Корр).

У 2002-му вийшов експериментальний джаз-ембіентний альбом "Sessions 2000", а в 2003-м спеціально для паризького клубу "VIP Lounge" був записаний диск "Geometry of Love" з музикою в дусі чіл-аут. Диск 2004 року "Aero" представляв собою збори старих композицій, підігнаних під формат Dolby Surround 5.1, а нову студійну роботу Жан-Мішель пообіцяв представити на суд слухачів на початку 2007-го.

Читате також

Реклама