Jon Anderson

Володар одного з найбільш упізнаваних голосів у прог-року Джон Рой Андерсон народився в Ланкаширі 25 жовтня 1944. Свою музичну кар'єру він почав у 10 років у скіффл-бенді "Little John s Skiffle Group", а в 1962-му приєднався до групи свого брата Тоні, "The Warriors". Як і інші англійські команди того часу "Воїни" багато працювали в Німеччині, але особливого успіху не мали.

За п'ять років вони випустили всього пару синглів, та й ті з тріском провалилися. У 1967-му Джон покинув ряди "Warriors", а навесні 1968-го під маркою "Ганс Крістіан Андерсон" вийшли два його сольних міньйон. Влітку того ж року Андерсон приєднався до "Gun", проте його перебування в цій групі обмежилося лише одним концертом. Трохи пізніше він познайомився з Крісом Сквайром, і таким чином почалася історія "Yes".

Вже після двох альбомів, випущених з цією групою, Джон почав підробляти на стороні. Так, у 1970-му вокаліст відзначився на крімсоновском "Lizard", а в 1971-м погостював у Джоні Харріса на "All To Bring You Morning". Втім, з виходом "Fragile" у "Yes" почалася напружена гастрольне життя, і Андерсону довелося тимчасово припинити побічні експерименти.

Лише в 1975-м Джону вдалося відзначитися на альбомі Вангеліса Папатанассіу, який свого часу мав намір замінити Уейкмана. З цього моменту почалася дружба двох музикантів, і згодом вони неодноразово працювали разом. Коли в середині 70-х учасники "Yes" зайнялися записом сольників, Андерсон також скористався цим моментом і випустив свій дебют, "Olias of Sunhillow", весь матеріал на якому склав і виконав сам. Крім того, вокаліст допоміг у створенні сольника своєму колезі Алану Уайту. У 1980 році в "Yes" в черговий раз виникли музичні розбіжності, і Андерсон пішов з групи. Першим ділом Джон скооперуватися з Вангелісом, і під вивіскою "Jon & Vangelis" вийшло їхнє перше спільне творіння, "Short Stories". Через кілька місяців у продажу з'явився і другий власний альбом Андерсона, "Song Of Seven".

Наступні два роки видалися для Джона насиченими: він гастролював, працював над черговим сольником і другим альбомом "Jon & Vangelis", а також допомагав записувати диски Ріку Уейкману ("1984") і Майк Олдфілд ("Crises"). У 1983-му вокаліст возз'єднався з "Yes", проте все одно відволікався на сторонні проекти.

Андерсон знову співпрацював Вангеліс Олдфілд, брав участь з "Tangerine Dream" у саундтреку "Legend", а також випустив збірку різдвяних мелодій "3 Ships". У 1988-му вокаліст вдруге покинув свою команду і, попрацювавши трохи з "Toto", випустив відверто попсовий альбом "In The City of Angels". Крім того, Джон об'єднався зі своїми колишніми партнерами Бруфордом, Уейкманом і Хоу в проекті "ABWH". У 1991-му Андерсон возз'єднався з "Yes", але протягом наступних років вокаліст неодноразово виходив за рамки цієї групи. Він записувався з японською зіркою нью-ейдж Китаро, скрипалем Чарлі Бішарат, тим же Вангелісом, бразильцем Мільтоном Наскіменто. Робота з останнім з цих музикантів спонукала Джона на створення альбому "Deseo", що мав сильний південноамериканський присмак. Свій наступний опус ("Change We Must"), музикант записував у супроводі оркестру.

Взагалі треба сказати, що роботи періоду 90-х у Андерсона були досить різноплановими. Так на "Angels Embrace" звучала музика для релаксації, на "The Promise Ring" Джон звернувся до кельтських мотивів, а "The More You Know" був навіяний романтикою медового місяця, проведеного ним зі своєю дружиною в Парижі. З початком третього тисячоліття творча активність Андерсона помітно знизилася. Основний час він присвячував "Yes" і зрідка з'являвся де-небудь у якості гостя.

Читате також

Реклама