Judas Priest

Ця майбутня легенда хеві-метал з'явилася на світ в кінці 60-х років. Заснували її друзі дитинства Ян Хілл і К. К. (Кеннет) Даунінг, що об'єдналися з вокалістом Аланом Аткінсом. Назва "Judas Priest" було взято від попередньої групи Аткінса (а той у свою чергу запозичив його з пісні Боба Ділана "The Ballad Of Frankie Lee And Judas Priest").

Спочатку хлопці пробували виконувати блюзи, але під тиском Даунінга перейшли на більш жорсткий матеріал. На початку 70-х команда задовольнялася концертною діяльністю, а зміна барабанщиків була для неї звичайною справою. Грошей у музикантів весь час не вистачало, частенько виникали проблеми з менеджментом, і в підсумку незадоволений таким станом справ пішов Аткінс.

Виручила "Приста" тодішня подруга Хілла, що запропонувала на роль вокаліста свого брата, Роба Халфорд (р. 25 серпня 1951). Той у свою чергу притягнув за собою барабанщика Джона Хинчей, і таким чином кадрове питання було вирішено. Тепер "Judas Priest" були готові записувати дебютний альбом, але рекорд-компанії радили ввести до складу то клавішника, то якого-небудь трубача. Даунінг на ці провокації незмінно відповідав відмовою і погодився на "приріст населення" тільки коли почув гру гітариста Гленна Тіптон (р. 25 жовтня 1948; екс-"Flying Hat Band").

Перший вініловий млинець вийшов глевким - позначилися студійні огріхи і байдужість випускаючого лейбла. Після "Rocka Rolla" пішов Хинчей, а за ударні повернувся Алан Мур. Друга робота, хоча і грунтувалася на старому матеріалі, вийшла більш впевненою - позначився накопичений досвід і участь "Judas Priest" на фестивалі в Редінгу. І все ж, незважаючи на хороші відгуки, фінансове становище групи залишало бажати кращого. Просвіт у цьому плані настав з укладенням контракту з "CBS Records", де "приставні" дебютували з вдалою платівкою "Sin After Sin". Диск записувався з сессіонщіком Саймоном Філіпсом, а на супутні американські гастролі поїхав новий ударник, Ліс Бінкс.

Ліс також взяв участь у створенні альбомів "Stained Class" і "Killing Machine", але його джазові пристрасті йшли врозріз з подальшою металізацією саунду і, врешті-решт, йому довелося піти. Бінкс змінив Дейв Холланд (екс-"Trapeze"), з появою якого флуктуації в складі припинилися на тривалий час. У 1980 році "Judas Priest" зробили серйозний прорив, коли альбом "British Steel", супроводжуваний хіт-синглами "Breaking The Law" і "Living After Midnight", потрапив на третю сходинку в англійських чартах.

Наступна робота викликала деяке розчарування, але зате альбоми "Screaming For Vengeance" і "Defenders Of The Faith" стали серйозними віхами в підкоренні групою металевого Олімпу. Чергова "заминка" відбулася в 1986 році, коли вийшов напханий гітарними синтезаторами і надмірно комерціалізованої "Turbo". На "Ram It Down" команда повернулася до чистого тяжмету, проте повністю реабілітуватися їй вдалося тільки з роботою "Painkiller", по праву занесеної в класику хеві-метал. Критики захлиналися від захвату, супутнє турне пройшло дуже успішно, але все це не завадило Халфорд після закінчення гастролей залишити команду.

Роб зайнявся власними проектами ("Fight", "Two", "Halford"), а "Judas Priest" продовжили діяльність з новим вокалістом Тімом "Ріпери" Оуенсом, запозиченим ними з триб'ют-бенду "British Steel". З Оуенсом було записано два студійника "Jugulator" і "Demolition", але якщо перший з них і мав позитивні відгуки, то другий у багатьох викликав тільки розчарування. Всі чекали реюніону і, нарешті, диво сталося. У 2003-му було оголошено про возз'єднання Халфорд з "Judas Priest", а двома роками пізніше вийшла нова студійна робота богів металу, "Angel Of Retribution".

Читате також

Реклама