Klaatu

У 1973 році в Канаді вийшов сингл "Hanus of Uranus / Sub-Rosa Subway" нікому досі невідомої команди "Klaatu". Особливої уваги на цю запис ніхто не звернув, втім, як і на наступні кілька сорокапяток. Про групу заговорили лише тоді, коли в продажу з'явилася її дебютна полнометражка, "3:47 EST". Звучання платівки дуже була схожа на "Beatles", а інформація про склад на конверті була відсутня, тому багато хто вирішив, що до створення альбому приклав лапу хтось із справжніх "бітлів".

Випускаюча фірма не стала ні підтверджувати, ні спростовувати чутки, але обережні американці про всяк випадок випустили диск просто під назвою "Klaatu".

Як би там не було, але асоціації з "Beatles" спрацювали, і народ почав активно скуповувати платівки "підозрілих" канадців. У 1977-му вийшов другий альбом, "Hope", нині розглядається клаатоманамі як одне з найкращих творінь їх улюбленої команди.

Ніякої інформації про склад на конверті знову не було, а в графі "credits" значилися якісь міфічні "клаатуни" ("klaatoons"). На наступний рік "Klaatu" зайнялися створенням анімаційного фільму з робочою назвою "Happy New Year, Planet Earth", але, написавши для нього шість пісень, закинули цей проект. Вийшов в тому ж 1978-м більш попсовий, ніж дві перші роботи, диск "Sir Army Suit" знову не приніс слухачам ніяких даних про склад і публіка, мабуть втомлена від цих непорозумінь, знизила інтерес до придбання "дивних" платівок. Запідозривши недобре, музиканти вирішили відкрити карти і на четвертому альбомі позначили свої імена.

З'ясувалося, що ніяких бітлів у "Klaatu" не було й близько, а справжні імена учасників проекту такі: Террі Дрейпер (ударні), Джон Волошук (клавішні, бас, вокал) і Ді Лонг (гітара, вокал). Чи то виверт не спрацювала, чи то матеріал на "Endangered Species" був не таким цікавим, як раніше, але тиражі платівок помітно впали.

Четвертий альбом став останнім релізом "Klaatu", випущеним у США. Нове творіння групи вийшло в 1981 році на канадському відділенні "Capitol Records". На "Magentalane" колектив повернувся до раннього саунду а-ля "Beatles", але, мабуть, було вже пізно, і комерційний успіх цього альбому також не загрожував. Щоб зупинити падіння попиту на свою продукцію, на початку 80-х команда почала активно виступати, але все одно справа рухалася до кінця. Навесні 1982-го пішов Ді Лонг, а через кілька місяців Волошук і Дрейпер оголосили про офіційне закриття проекту. У наступні роки відбувалося кілька реюніон, але всі вони мали короткочасний характер.

Також у продажу періодично спливали збірники типу "Greatest Hits" ("Klaasic Klaatu", "Klaatu Sampler", "Peaks") та перевидання номерних альбомів на CD. У 2005 році вийшли дві збірки всяких раритетів, анрелізов, демозаписи і тому подібного - дводисковий бокс-сет "Sun Set" і вініл "Raarities".

Читате також

Реклама