Left Banke

Американська група "Left Banke" прославилася завдяки двом хіт-синглам, "Walk Away Renee" і "Pretty Ballerina", хоча в її багажі були й інші цікаві пісні типу "She May Call You up Tonight", "Goodbye Holly" і "Desiree ". Басист Том Фінн і барабанщик Джордж Камерон завели дружбу в 1964 році, коли їх групи "The Castels" і "The Morticians" виступали на одному концерті.

Через деякий час Фінн приєднався до команди "Magic Plans", яка працювала під керівництвом продюсерської компанії, що належала Гаррі Луковський. У коридорах студії Луковський Том познайомився з його сином, Майклом Брауном, непогано грав на піаніно і складав власну музику.

Камерон у свою чергу звів знайомство зі Стівом Мартіном, пуерторіканський вокалістом, що приїхав недавно в Нью-Йорк. В кінці 1965 року четверо цих молодих людей зібралися у студії і спробували зробити спільні записи.

До плівкам виявив великий інтерес сам Луковський, який не тільки став менеджером новоспеченої команди, але і організував їй контракт з "Mercury / Smash Records". Перший же сингл, "Walk Away Renee", присвячений тодішній подружці Брауна, дістався аж до п'ятого рядка національних чартів. Трохи пізніше вийшли ще два міньйон, "Pretty Ballerina" і "She May Call You Up Tonight", закріпили успіх "Left Banke". Всі ці пісні мали струнні аранжування, через що критики навісили на групу ярлик "бароковий поп". Почавши активно гастролювати, "LB" ввели до складу другого гітариста, Джеффа Уінфілд, однак на початку 1967-го його змінив Рік Бренд.

Після виходу дебютного альбому Браун, виснажений роз'їздами, вирішив зав'язати з концертами, а замість себе в турне відправив Емметта Лейка. З-за такого стану справ між Майком та іншими членами команди швидко утворилася прірва, і колектив розбився на два табори.

Браун у компанії інших музикантів спробував випустити сингл під назвою "Left Banke", проте Фінн, Камерон, Бренд і Мартін зірвали його плани, пред'явивши свої права на "торгову марку". До кінця року настало перемир'я, і колишні колеги відновили студійну роботу, проте їм більше не вдалося привернути увагу широкої публіки. На початку 1968-го пішов Майк, а слідом за ним зник і Рік. Залишилася, трійця забрала собі у партнери гітариста Тома Фехер і записала другий лонгплей, "The Left Bank Too", складений з ранніх речей Брауна і Фінна. Незважаючи на досить високу якість матеріалу ні сам альбом, ні наступний сингл "Holly" так і не потрапили в чарти.

У кінцевому підсумку група розпалася, і музиканти розбрелися хто куди. У 1978 році Фінн, Мартін і Камерон реанімували назву "Left Banke" і записали диск "Strangers on a Train". Перший же сингл з цієї платівки провалився, і альбом виявився закинутим на полицю. Випущений у світ фірмою "Camerica" лише в 1986 році, "Strangers on a Train" широкого поширення так і не отримав.

Читате також

Реклама