Live

Ще в школі у 13-річному віці Чед Тейлор (р. 24 листопада 1970) заснував свою першу групу під назвою "First aid". Було це в штатівської містечку Йорк, а компанію йому склали однокласники Чед Грейсі (р. 23 липня 1971) і Патрік Далхеймер (р. 30 травня 1971). Погравши трохи на шкільних вечорах, хлопці змінили вивіску на "Action front" і спробували сили на міському конкурсі молодих талантів.

Проте ніякого успіху вони там не мали. Незабаром до команди приєднався Едвард Ковальчик (р. 16 липня 1971). З його появою група ще раз змінила назву - на "Paisley blues", а незабаром ще разок на "Public affection". У листопаді 1987 року відбулося їх перше значне виступ - концерт проходив у клубі, де були присутні близько 400 осіб.

Публіка їх прийняла непогано і натхнені музиканти вирішили всерйоз приступити до справи. Своїми силами в 1989 році їм вдалося випустити свій перший альбом, що включав у себе 10 треків. Платівка була видана накладом у 2000 примірників, причому всі опинилися розкуплені.

Записавши демку, хлопці запропонували її у кілька фірм, але пропозиція на контракт отримали лише від однієї - "Radioactive Records". Лейбл надав групі продюсера Джеррі Харрісона, відомого своєю роботою з "Talking heads". Команда в черговий раз змінила вивіску, тепер вже остаточно, і стала називатися "Live". У 1991 році під керівництвом Харрісона був випущений диск "Mental jewelry". Побудований на творах індійського філософа Джідду Крішнамурті, альбом припав слухачам до душі і тільки в Штатах розійшовся тиражем понад 1,5 мільйонів примірників. Музична ж манера виконання нагадувала творчість "U-2". "Live" стали дуже популярними на MTV, постійно крутиться їх пісні "Pain lies on the riverside" і "Operation spirit". Після туру на підтримку альбому в 1993 році музиканти знову приступили до студійної роботи. Результатом стала платівка "Throwig copper", що з'явилася на прилавках навесні наступного року.

Тут вже стилістика нагадувала манеру "REM". Диск перевершив свого попередника з продажу майже в десять разів. У 1994-му також було знято перше відео, на пісню "Selling the drama", фаворита радіостанцій. Наступні пару років "Live" розважалися постійними гастролями, участю в Вудстокському фестивалі, а також записом нових кліпів.

У 1995-му команда частенько з'являлася на телебаченні, що також сприяло тому, що журнал "Rolling stone" обізвав її кращою групою року. Якраз в цей час "Throwig copper" стирчав на першій позиції біллбордовскіх чартів. Після чергового туру в 1996 році "Live" вирішили трохи відпочити і займалися різними справами поза групою. У 1997-му вийшов новий лонгплей "Secret Samadhi". Альбом був більш похмурим, жорстким і складним для сприйняття, ніж попередні релізи. Тим не менш він дебютував в штатівських хіт-парадах під номером один. Критики ж знайшли в текстах пісень сексуальне забарвлення і почали потихеньку гудити платівку. Але це було тільки на руку хлопцям з "Live", популярність групи неухильно зростала. Пару наступних років команда активно гастролювала, проте все-таки знаходила час для запису нового матеріалу.

До 1999 року був готовий новий альбом "The distance to here", що стартував на четвертому місці в американських хіт-парадах і на третьому - в англійських. Через пару років після нескінченних турів, хлопці випустили ще одну платівку з короткою назвою "V".

Читате також

Реклама