Lostprophets

Група ця утворилася в Понтіпрідде, передмісті Кардіффа, в 1997 році. Ініціаторами проекту стали учасники "Public Disturbance" - переключився на вокал барабанщик Ян Уоткінс і бас-гітарист Майк Льюїс. Свою назву (в оригіналі звучала "Lozt Prophetz") команда успадкувала від бутлега "Duran Duran" 1988 року. Що стосується інших членів банди, то до складу попередньої також увійшли гітарист Лі Гейз, барабанщик Майк Чіплін і ді-джей Степзак.

Пофліртувати деякий час зі ска, хіп-хопом і поп-панком, колектив перейшов до більш агресивного, металевому стилю (хоча всі вищеперелічені впливу залишилися).

У період з 1997 по 2000 роки група випустила серію демо, в тому числі "Here Comes The Party", "Para Todas las Putas Celosas" і "The Fake Sound of Progress" (частина матеріалу з останньою увійшла до дебютного альбому).

На перших порах "Lostprophets" концертували тільки в рідному Уельсі, але після того як на них звернув увагу журнал "Kerrang!", Хлопців запросили і в Лондон. Там до валлійцям проявили інтерес інші видання, а лейбл "Visible Noise" запропонував випустити сингл. До того моменту в команді з'явився басист Стюарт Річардсон, а Люіс переключився на гітару. У 2000 році колектив взявся до роботи над першим альбомом, який був записаний за тиждень з бюджетом в 4000 фунтів. Після закінчення сесій пройшла ще одна кадрова заміна, і місце Степзака зайняв Джеймі Олівер. Наступні гастролі в компанії з "Linea 77", "Taproot", "Pitchshifter", "Linkin Park", "Deftones" і поява на фестивалі в Редінгу значно розширили фан-базу "Lostprophets".

Зростаюча популярність команди у свою чергу привела до підписання контракту з "Columbia" і перевидання "The Fake Sound of Progress" в декілька переробленому варіанті (виготовлений під наглядом продюсера Майкла Барбієрі).

Трохи відпочивши від гастролей, музиканти вирушили в лос-анджелеську "Bigfoot Studio", де разом з Еріком Валентайном (раніше продюсував "Queens of the Stone Age" і "Good Charlotte") взялися за підготовку другого повнометражки. Робота пройшла плідно, і кінцевий результат, який отримав назву "Start Something", пробив британський Топ 5 і опинився в біллбордовскіх Топ 40. Хоча "Kerrang!", "Metal Hammer" і "Rock Sound" надали альбому не дуже теплий прийом, більшість музичних видань зустріли платівку із захопленням. Особливу увагу слухачі приділили пісням "Burn Burn" і "Last Train Home", довгий час лунали в ефірі. У 2005-му "Lostprophets" почали підшукувати продюсера для третього альбому і зупинили свій вибір на Боба Роке ("Metallica").

Влітку того ж року пішов Майк Чіплін, і за порадою Рока його замінили Джошем Фрізом ("Vandals", "A Perfect Circle"). Записаний з ним "Liberation Transmission" став найуспішнішою роботою групи і забезпечив їй потрапляння на саму верхівку британських чартів.

Читате також

Реклама