Lucifer s Friend

Інтернаціональний німецько-англійський проект "Lucifer s friend" утворився в самому кінці 60-х років. Основний кістяк музикантів перетік в групу з "German bonds" - це клавішник Петер Хехт, басист Дітер Хорнс, гітарист Петер Хессляйн і барабанщик Йоахім Рейтенбах. Незважаючи на відсутність вокаліста, у листопаді 1970-го команда приступила до запису дебютної платівки. Справа відбувалася в Гамбурзі, де в ту пору виступав Джон Лоутон зі своєю бандою "Stonewall".

Джон вже встиг раніше співпрацювати з музикантами з "German bonds", записавши з ними альбом під вивіскою "Asterix", і тому охоче погодився взяти участь в "Lucifer s friend".

Перший альбом був зроблений у типовому ключі 70-х років і кілька нагадував творіння догіллановского "Deep purple", раннього "Uriah Heep" і "Atomic rooster". Платівка була непогано сприйнята в Німеччині та Штатах, однак подальше з ним турне провалилося, і музиканти вирішили зробити основну ставку на студійну роботу.

У 1972-му вийшов другий альбом, на якому "люциферова друзі" рушили в прогресивному напрямку, вторгшись на територію, окуповану "King Crimson". "Where groupies killed the blues" був зроблений настільки добре, що став одним з кращих релізів в дискографії "Lucifer s friend". Через рік група зробила зворотний реверанс у бік хард-року, випустивши "I m just a rock n roll singer". На альбомі вперше з'явилися хори та ріжкові інструменти, а також додаткова перкусія, якою завідував Херберт Борнхольд. Цей товариш змістив Рейтенбаха в 1974-му, одноосібно заволодівши всіма ударними.

Вийшов в тому ж році диск "Banquet" став черговим поворотом для "Lucifer s friend". На цей раз група освоювала арт-рок, довіривши усі аранжування Хехт. Той дуже зрадів і крім хорів задіяв великий оркестр з великою кількістю духових і струнних інструментів, від надлишку яких альбом трохи постраждав.

Перед виходом наступної платівки пройшло два роки, а за цей час місце ударника зайняв Курт Кресс. Записаний з його участю черговий лонгплей містив середньої руки хард-рок і не став великою подією. Щоб хоч якось підтримати альбом команда зібралася в турне, проте всі плани порушили Лоутон, який втік до "Uriah Heep". Короткий час його заміняв шотландець Ян Куссік, а потім поступився місцем своєму одноплемінникові Майку Старрсу (екс-"Colosseum II"). Крім цих перестановок в команду повернувся Борнхольд. В оновленій конфігурації "Lucifer s friend" записали добротний альбом "Good time warrior", який повернув групу до свого коріння, а також провели серію вдалих турів.

До речі, всі концерти проходили тепер за підтримки другий клавішника Адріана Аскью. Він же взяв участь у створенні альбому "Sneak me in", після випуску якого в колектив повернувся Лоутон. Він встиг записати з "Lucifer s friend" ще одну платівку, перед тим як група розпалася. Її прощальне турне проходило вже без Хорнса (його місце займав Андреас Диску). На цьому можна було б поставити крапку в "люциферова" історії, але в 1994 році команда була ненадовго реанімовано і видала ще один альбом.

Читате також

Реклама