Minotaur

"Minotaur" (первинна назва - "Destero") - одна з німецьких треш-команд, яка виключно через фатальної невдачі так і не змогла "вибитися в люди". А все почалося в 1983 році, коли кілька молодих людей об'єдналися в групу, щоб творити музику в дусі таких колективів як "Slayer", "Dark angel", "Possessed" і їм подібних.

Плинність в команді була жахлива, але деяку стабільність "Мінотавра" надавали гітарист-вокаліст Андреас Ріхвіен і ударник Йорг Бок. З інших "мешканців Лабіринту" історія зберегла імена Андреаса "Бучі" Бабушкіна (гітара, вокал), Кріса (бас, вокал), Марко (бас), Томаса Лабіеса (бас), Ульфа Кайзера (гітара), Томаса Вітте (бас).

Перше нормальне студійне демо команді вдалося записати лише в 1986 році. "The oath of blood" отримало гарні огляди в європейській пресі, а за опитуваннями фанзіна "Rock hard" посіло сьоме місце серед демок року.

До "Minotaur" виявив цікавість лейбл "Roadrunner records", що запропонував музикантам помістити один трек на збірку "Teutonic invasion Part I". Проте далі цієї компіляції справа не просунулася і група продовжувала працювати автономно. Випустивши в 1987-му друге демо, "The slaughter continues", команда вирішила самотужки записати повноцінний альбом. Для реалізації ідеї "Minotaur" зав'язали відносини зі швейцарською фірмою "Crazy records", яка взялася віддрукувати перший тираж в 2500 примірників. Усі копії були розпродані за декілька місяців, але ніяких грошей "Мінотавр" за це не отримали. І хоча попит на альбом ще залишався, додруківка тиражу не відбулася.

Тим часом група активно концертувала в Німеччині (а також в деяких інших країнах типу Швейцарії, Польщі та Швеції), виступаючи разом з такими колективами як "Sodom", "Poltergeist", "Messiah", "Emils", "Xandrill". Живі покази "Minotaur" проходили на ура, і тому музиканти вирішили ще разок спробувати себе в студійній роботі.

На цей раз вони не стали зв'язуватися з гнилими швейцарцями, а домовилися з невеликою гамбурзької інді-фірмою "Remedy records". У жовтні 1990 року на цьому лейблі вийшла семідюймовка з двома композиціями: "Towards my eternity" і класичної штучкою з першого демо, "Total decay". Після цього релізу протягнули ще кілька років, проявляючи свою основну активність на живих концертах. За цей час вони встигли поділити сцену з багатьма виконавцями, такими як "Torment", "Drifter", "Melissa", "Helstar", "Hades", "Viper", "Rage" "Sabbat", "Risk", "Vendetta "та іншими. Вже ближче до середини 90-х років група розпалася, так і не знайшовши виходу з похмурого лабіринту невдач.

На початку нового тисячоліття на одному з вакенскіх "Open Air" зустрілися Бок і Ріхвіен. Після неабиякої кількості алкоголю їм у голови прийшла думка реанімувати "Minotaur" і згадати трешіной. Цю примарну ідею втілили в життя з допомогою басиста Альфа Дайла і гітариста Вікінгера. Музиканти навіть збиралися записати новий альбом, але, мабуть, Фортуна все ще не благоволила їм, і реліз до цих пір не відбувся.

Читате також

Реклама