Mott The Hoople

В кінці 60-х в англійському місті Херфорд існувала команда "Silence", куди входили Стен Тіппінс (вокал), Мік Ральфса (гітара), Піт Уоттс (бас), Дейл Гріффінс (ударні) і Террі Аллен (клавішні). Уоттс якось пробував пограти разом з "Free", і вразив тоді їх менеджера Гая Стівенса. Піт розповів про своє знайомство Ральфса, і той відразу ж відправився до Лондона, захопивши демопленкі "Silence".

Послухавши запису, Гай висловив схвалення, але все-таки запропонував змінити вокаліста. Заодно він запропонував нову назву групи - "Mott the hoople", взяте з тільки що прочитаного їм роману. Після нетривалих пошуків новий фронтмен був виявлений - ним став Ян Хантер, що вже встиг набити руку на музичних підмостках.

Прорепетирував пару тижнів, команда відправилася в студію записувати альбом з робочою назвою "Talking Bear Mountain Picnic Massacre Disaster Blues". Платівка вийшла з простим ім'ям "Mott the hoople" і відразу ж відобразила проблему, що стояла перед колективом. Будучи драйвовою хард-роковою командою на сцені, в студії музиканти втрачали весь свій азарт. В результаті альбом продавався огидно, а в той же час концерти проходили з великим успіхом.

Гай Стівенс запропонував вийти з ситуації, що склалася, записавши студійник за типом концертника. Затію здійснили, але результат виявився плачевним, і Хантер назвав "Mad shadows" найогиднішим альбомом "Mott the hoople". Насправді платівка містила непогані номери типу "When My Mind s Gone" і "Walkin With a Mountain". Музиканти були розчаровані співпрацею зі Стівеном і свій третій лонгплей, "Wildlife", взялися продюсувати самі. Музика на альбомі стала спокійніше, і місцями між фатальними рифами проскакували елементи кантрі. На підтримку платівки "Mott the hoople" організували глобальне європейське турне, але продажу залишалися мінімальними, і з-за відсутності коштів плановані американські гастролі довелося відмінити. Стівенс повернувся в продюсерське крісло і знову став пропихати ідею запису "концерту в студії".

Після сесій "Brain Capers" група відправилася в Америку, де з продюсером Джорджем Мортоном спробувала записати комерційний сингл "Midnight Lady". Успіх прийшов негайно і "Mott the hoople" з'явилися в передачі "Top of the pops" ... але на продажах альбому це ніяк не позначилося. Підживлюється трохи концертною діяльністю, команда не отримувала ні фунта від своїх релізів. "Island records" втратила до "Hoople" будь-який інтерес, та й самі музиканти почали шукати собі інші заняття.

Уоттс подзвонив Девіду Боуї, сподіваючись знайти в нього роботу басиста, але той, почувши про майбутній розпад його улюбленої групи, вирішив поставити питання по іншому. Боуї запропонував "Mott the hoople" свою пісню "All The Young Dudes", допоміг укласти контракт з "CBS / Columbia", і разом зі своїм гітаристом Міком Ронсон взяв участь у записі нового альбому. Диск був дуже тепло зустрінутий публікою, а заголовний трек "All The Young Dudes" посів третю сходинку в британських чартах. Пішли європейський і американський тури, проте незадоволений поворотом у бік глема, після цих гастролей пішов Аллен. Альбом "Mott" був записаний вчотирьох, а після цього прикладу Аллена пішов Ральфса, який подався в "Bad company". Новим клавішником став Морган Фішер, а на гітару запросили Лютера Гросвенор з "Spooky tooth".

Їх поява призвела до комерційного успіху (альбом "The Hoople" потрапив в чарти по обидві сторони Атлантики). Разом з тим відносини в колективі стали напруженими, особливо між Хантером і Гросвенор, у яких справа доходила до бійок прямо на сцені. У результаті довелося Лютера вигнати, а його місце зайняв Мік Ронсон. Ця конфігурація встигла записати лише один концертний, після чого Хантер і Ронсон заявили про свій відхід і "Mott the hoople" припинили існування.

Читате також

Реклама