Napalm Death

Група "Napalm Death" є піонером жанру грайндкор, що представляє собою гримучу суміш панку і трешу. Команду організували в 1982 році два Бірмінгемський тінейджера: Нік Бали і Майлс Ратледж. Близько двох років хлопці витратили на пробні записи, зроблені в дусі анархо-панку "Crass" і "Flux of Pink Indians". Лише у 1984 році група провела один концерт, після чого проект на деякий час впав у ступор.

Справа зрушила з мертвої точки, коли в "Napalm Death" прийшов гітарист Джастін Бродрік, з яким було записано демо "Hatred Surge". Стиль "ND" значно змінився - в ньому стало помітно вплив таких колективів як "Discharge", "Possessed" і "Celtic Frost". Рух в екстремальному напрямку, підтримуване Балленом і Бродрік, довелося не до смаку Ратледжу, і він звільнив ударну установку для Міка Харріса. З 1985 року група вела активну концертну діяльність, а в 1986-м записала пару демок, одна з яких стала першою стороною дебютного альбому.

Коли в "Napalm Death" на роль басиста прийшов Джим Уайтлі, Балла зосередився на вокальних обов'язки. Однак незабаром після цього Джастін втік до "Head Of David" і Нік, вже й так почав втрачати інтерес до проекту, вирішив взагалі зав'язати з музикою. Новим гітаристом гурту став Білл Стир з "Carcass", а місце фронтмена зайняв Лі Дорріан. З їх допомогою була дописана друга сторона "Scum", і в 1987-м платівка, що містила таку класику грайнд як "Dragnet", "Mind Control" і "You Suffer", вийшла на лейблі "Earache".

У промо-турне "Napalm Death" поїхали вже без Уайтлі, чиє місце зайняв колишній барабанщик "Unseen Terror" Шейн Ембурі. Після візиту до Джона Пилу та участі у створенні пари збірників колектив записав "From Enslavement To Obliteration", що був музичним спадкоємцем "Scum". Після закінчення супутнього світового турне Стир вирішив зосередитися на роботі "Carcass", а Дорріан організував дум-бенд "Cathedral". Цього разу гітаристом "ND" став Джесс Пінтадо (екс-"Terrorizer", у. 27 серпня 2006), а мікрофон дістався Марку "Барні" Грінвею з "Benediction". Після участі в турі "Grindcrusher" команда поповнилася гітаристом Мітчем Харрісом (екс-"Righteous Pigs). Своє наступне творіння" Napalm Death "записували в студії" Morrisound "з продюсером Скоттом Бернсом, і це не могло не відбитися на їх саунді, який став ближче до дез-металу.

Зміна стилю не сподобалася Міку, і він пішов, звільнивши місце для одного Пінтадо, Денні Херрера. Втім, відставка барабанщика була поспішною, оскільки на наступному альбомі, "Utopia Banished", колектив повернувся до своїх грайндовим коріння. На диску 1994 року "Fear, Emptiness, Despair" група вирішила трохи поекспериментувати і ввела в ужиток проіндустріальние структури і більше ритмічні рифи.

Між тим, в колективі потихеньку наростали тертя, і після виходу "Diatribes" з "Napalm Death" пішов Барні, яка обмінялася місцями з фронтменом "Extreme Noise Terror" Філом Вейном. Але якщо "ENT" вдалося задіяти Грінвея в запису свого альбому, то Вейн подібної честі не удостоївся, і до початку сесій "Inside The Torn Apart" рокіровка пройшла у зворотний бік. На цьому альбомі і наступному "Words From The Exit Wound" сліди експериментаторства ще залишалися, але на "Enemy Of The Music Business" і "Order Of The Leech" напалмовци взялися допрацьовувати грайнд-складові і довели швидкість виконання і агресивність звуку до небувалих висот. У записі останнього з цих дисків Пінтадо вже не брав участь, а в 2004-му гітарист взагалі звалив з "Napalm Death". У тому ж році вийшов альбом каверів "Leaders Not Followers: Part 2", до якого увійшли композиції від "Cryptic Slaughter", "Massacre", "Kreator", "Sepultura", "Siege", "Discharge".

Наступна робота, "The Code Is Red ... Long Live The Code" була записана за участю ряду гостей: Джефа Уолкера (екс-"Carcass"), Джеймі Джаст ("Hatebreed") і Джелло Біафри (екс-"Dead Kennedys" ). Але якщо поява цих товаришів до компанії з "ND" виглядало цілком логічним, то в 2006-м Бірмінгемський екстремальщика зробили несподіваний хід, запросивши на сесії альбому "Smear Campaign" вокалістку "The Gathering" Аннеке ван Гіерсберген. Втім, тут обійшлося без негативних наслідків, і роботу прийняли з захопленням як фани "Napalm Death", так і критики.

Читате також

Реклама