Nasty Savage

На початку 80-х гітарист Бен Мейер і басист Фред Дрегішан грали у флоридської банді під назвою "Nightmare". Коли в 1983 році до них приєднався вокаліст і колишній рестлер Ронні Галлетті, команда поміняла вивіску на "Nasty savage", а сам Ронні взяв собі прізвисько "Nasty". Трохи пізніше в групі з'явився ще один гітарист, Девід Остін (екс-"Gangster"), що став одним з основних авторів пісень.

Останнім до колективу приєднався ударник Кертіс Бісон, завербований з іншої флоридської банди, "Razor". З самого початку "Nasty savage" взялися виконувати жорстку агресивну і в той же час екстравагантну музику з сюрреалістичними текстами. Основною фішкою стало поєднання швидкості виконання і ритмічних збиття.

На початку 1984-го хлопці записали перше демо, "Wage Of Mayhem", що складався з чотирьох треків. Спочатку на нього ніхто особливої уваги не звернув, але на наступний рік дві композиції звідти потрапили на збірки "Iron Tyrants" і "Metal Massacre 6".

У тому ж 1985-м з продюсером Джимом Морісом був записаний однойменний дебютний альбом "Nasty savage". Платівка вийшла на "Metal Blade Records", а потім була перевидана "Combat Records". Диск привернув до себе увагу публіки завдяки потужним важким композиціям таким як "Gladiator", "Fear Beyond The Vision", "Metal Knights" і "Dungeon Of Pleasure". У групи з'явилася безліч фанів, як на батьківщині, так і в Європі, а особливо в Німеччині. Чималу роль у цьому зіграли карколомні шоу "Nasty savage" з різними рестлерскімі трюками, кров'ю, розбиванням на сцені телевізорів та іншими фішками. У 1986-му Фреда, що пошкодив собі руку, змінив Дезо Іштван Барц. Дезо взяв участь у сесіях другого альбому, "Indulgence", і навіть склав для цієї платівки пару пісень.

Диск цей вийшов сильнішим за свого попередника, що, звичайно ж, позначилося і на продажу. Наступні гастролі пройшли з великим успіхом. Насті Ронні доводив публіку до екстазу, розбиваючи головою апаратуру та інші предмети, типу все тих же телевізорів. Однак і крім сцени він влаштовував різні екстравагантні витівки і скандали, тим самим підігріваючи інтерес до "Nasty savage".

У 1988-му знову на "Metal blade" вийшов міні-альбом, "Abstract Reality", саунд групи на якому ще більше посилився. У ролі басиста на цьому релізі виступав вже Кріс Мурхаус. Однак цей товариш теж довго не затримався в команді, і незабаром був замінений Річардом Бейтманом. З ним був записаний останній альбом групи, "Penetration Point". Після виходу платівки команду покинув барабанщик Кертіс Бісон, через деякий час його прикладу послідував Девід Остін, і "Nasty savage" припинили своє існування. Музиканти розбрелися по різних проектах. Проте час від часу відбувалися короткочасні реюніон групи. Таке відбувалося, наприклад у 1993-му і 1998-му.

Останній раз "Nasty savage" зібралися в серпні 2002-го в тому ж складі, в якому був записаний "Penetration Point". З інженером Марком Пратер музиканти попрацювали над двома новими треками, "Sardonic Mosaic" і "Wage of Mayhem". Ці композиції потрапили на CD, виданий на початку 2003 року на "Crook D Records", куди також увійшли композиції з демо і раніше невидані речі.

Читате також

Реклама