Offspring

Цю групу з Оранж Каунті, в оригіналі називалася "Manic Subsidal", заснували Брайан "Декстер" Холланд (р. 29 грудня 1966) і Грег Кей (Грег Крісел, р. 20 січня 1965). Ще одним членом проекту став Кевін "Нудлс" Вассерман (р. 4 лютого 1963), якого взяли в команду нібито тому, що він був старшого віку і міг спокійно купувати пиво своїм колегам-малоліткам.

З інших численних персонажів, що побували в перших складах, історія зберегла ім'я мультиінструменталіста Маркуса Перріша, але цей тип пішов займатися сольною кар'єрою ще до того, як була зроблена перша стаття.

У 1987 році конфігурація групи, що називалася тепер "The Offspring", виглядала так: Декстер (вокал), Нудлс (гітара), Грег (бас) і Джеймс Лілья (ударні). Даний склад випустив сингл "Blackball / I ll be Waiting", після чого Лілью змінив Рон Велті (р. 1 лютого 1971). У 1988-му було записано демо, яке хлопці намагалися пропхати на різні панковские лейбли, проте популярність до них прийшла завдяки публікаціям в журналах "Flipside" і "Maximum Rock n Roll".

Уклавши контракт з невеликою фірмою "Nemesis Records", "The Offspring" представили на однойменному дебютному альбомі свій фірмовий саунд, таку собі суміш хардкору та "східної" гітари Холланда. Наступним витвором колективу став міньйон "Baghdad", записаний, так само як і попередній диск, з відомим панк-продюсером Томом Вілсоном. Саме за допомогою цього EP хлопцям вдалося перебратися під дах "Epitaph Records", чиїм власником був Бретт Гуревіц з "Bad Religion". Бретт спочатку сумнівався в здібностях своїх нових підопічних, але виготовлений за допомогою все того ж Уїлсона альбом "Ignition" перевершив всі сподівання. Пару років "Offspring" провели в турах разом з такими командами як "Pennywise", "Voodoo Glow Skulls", "No Doubt", а в 1993 знову повернулися в студію.

Попри те, що відносини з Вілсоном на даному етапі стали напруженими, чергове творіння групи встановило рекорд "продажності" для незалежних лейблів: підсумковий тираж "Smash" перевалив за 8 мільйонів екземплярів. Особливий успіх припав на пісні "Self Esteem", "Gotta Get Away" і "Come Out And Play (Keep Em Separated)", причому остання з них потрапила у важку ротацію на MTV.

Значно поліпшити фінансову ситуацію дозволила Декстеру і Грегу заснувати свій власний лейбл "Nitro Records", на якому вони перевидали свій дебютний альбом. Згодом фірма перейшла в одноосібне володіння Холланда, а самі "The Offspring" уклали мажорний контракт з "Columbia Records". Ця угода, а також догляд групи від політично-орієнтованої тематики пісень відвернули від "оффспрінгов" частина аудиторії, і альбом "Ixnay On The Hombre" вийшов не таким успішним як "Smash" (хоча наклад диску склав 4 мільйони копій). Повернути втрачені позиції колективу вдалося за допомогою платівки "Americana", на якій музиканти зберегли панківський підхід і в той же час сильно вторглися в мейнстрім.

Поки група їздила по всьому світу, такі композиції як "Pretty Fly (for a White Guy)", "Why Don t You Get a Job", "The Kids Aren t Alright" і "She s Got Issues" отримали тривалу прописку на MTV . На двох наступних альбомах "Offspring" нічого кардинально нового не винайшли і відповідно не удостоїлися особливих похвал. "Conspiracy Of One" став останньою роботою для Рона Велті, зайнявся власним проектом "Steady Ground". Функції ударника на "Splinter" виконав Джош Фріз, а після закінчення сесій його місце зайняв Атом Віллард.

Читате також

Реклама