Oz

Група "Oz" з фінського міста Наккіла утворилася десь в кінці 70-х років. Становітельний період тривав близько трьох років, і тільки в 1982-му ансамбль випустив першу повнометражку, видану шведським лейблом "Tyfon Grammofon". До того часу склад виглядав наступним чином: Апе Де Мартіні (вокал), Карі Єло (гітара), таун Вайаваара (бас) і Марк Раффнек (ударні).

У тому ж 1982-му команда багато гастролювала по Фінляндії, записала сингл "Second-hand Lady" і навіть засвітилася на національному телебаченні. Незабаром після цього місце басиста зайняв Джей Сі Блейд (екс-"Sarcofagus", "Masque"), що притяг за собою колишнього партнера по "Masque" гітариста ЕСУ Ниву. Останній, втім, затримався в "Oz" ненадовго, а замість нього ряди групи поповнили Спукі Вольфф і Спіді Фоксс.

Таким чином, склалася класична оз-конфігурація, причому місце головного сонграйтера зайняв Блейд. У 1983 році фінський квінтет справив на світло наймогутніший альбом "Fire In The Brain", що підняв скандинавський метал на один рівень з лідерами NWOBHM. Завдяки таким бойовикам як "Search Lights", "Black Candles" і "Megalomaniac" реліз був прийнятий із захопленням у багатьох європейських країнах, а також пішов на ура в Штатах і в Японії.

Між тим, у Фінляндії музичний ринок залишався в зародковому стані, і щоб йти вперед, група прийняла рішення про перекидання своїх ресурсів у більш сприятливу для розвитку Швеції. Першим рвонув до Стокгольма Раффнек, а слідом за ним підтягнулися й інші. У 1984-му "Oz" випустили сингл "Turn The Cross Upside Down". Титульний трек віддавав блек-металевим душком, але коли хлопці отримали за свою роботу чек на 666 крон, то вирішили припинити загравання з сатанізмом. Незабаром підоспів і третій альбом, причому практично весь матеріал, включаючи такі родзинки як "Crucified" і "III Warning", склав Блейд.

На підтримку релізу планувалося зробити набіг на Америку в компанії з "Venom", але в останній момент все зірвалося, і музикантам довелося задовольнятися скандинавськими концертами. Якщо хтось і пошкодував про неслучівшемся, то це була не шведська публіка, яка пораділа неординарним шоу "Oz" (чого тільки варто було оброблення гітар величезним ножем, з яким Де Мартіні був відображений на обкладинці "III Warning").

На четвертому альбомі, ліг на прилавки в 1986-м, Блейд трохи потіснився і частина авторських прав роздав своїм колегам. Іншим нововведенням на "Decibel Storm" стало (нехай і невелика) присутність клавішних. Обидва моменту, звичайно, вплинули на саунд але не зіпсували матеріал, і в результаті такі речі як "Firestarter" і "Disaster Dreamer" стали класикою "Oz". Незабаром після виходу платівки Блейда ангажували в американську команду "Princess Pang", спочатку в якості сайдмена, а потім і на постійній основі. Догляд Джея сильно підірвав сили "озовися", але оскільки слідом за ним зникли і обидва гітариста, проект впав у кому на цілих чотири роки. Група відновила діяльність на початку 90-х, коли її ряди поповнили гітарист Міхаель Лундхольм, басист Тоббі Моен (згодом змінений Фредріком Торнбломом) і клавішник Йорген Шеландер.

У 1991-му вийшов диск "Roll The Dice". Більшість пісень для нього склали Де Мартіні і Лундхольм, і тому альбом помітно відрізнявся від попередніх робіт. Заголовний трек був непоганий, але інші речі припали не під масть, тим більше що в Швеції пішла мода на дез-метал власного виробництва. Про традиційне хеві ніхто більше не хотів чути, і тому, відігравши кілька концертів, "Oz" тихенько зникли зі сцени.

Читате також

Реклама