Par Lindh Project

Шведський музикант Пер Лінд починав свою кар'єру ще в 70-х, причому одноманітною її ніяк не можна було назвати. Пер грав на церковному органі, піаніно, клавесині, "Хаммонд" і ударних, грав класику, джаз і рок. У 1977-му він був учасником першої важкої шведської банди "Antenna Baroque", а в 1978-му організував симфо-рокове тріо "Vincebus Eruptum".

На початку 80-х Пер перебрався до Франції і там працював більше в класичному напрямку, але після повернення на батьківщину вирішив підняти прапор шведського прога. Діставши з батьківського горища запилений "Hammond", він приєднався до місцевої команді "Manticore", з якою грав пару років. До 1991 року Лінд обзавівся власною студією, а також разом з однодумцями заснував "The Swedish Art Rock Society".

Товариство займалося організацією фестивалів, де виступали такі колективи як "Anekdoten", "Anglagard" і "Landberk", але перу було цього замало, і незабаром він дав старт проекту імені себе самого. У 1994-му під маркою "Par Lindh Project" вийшов альбом "Gothic Impressions", що увібрав в себе впливи музики ренесансу, раннього бароко, постмодернізму, авангарду, імпресіонізму і симфо-року 70-х.

Робота викликала лавину похвальних відгуків і змусила Лінда задуматися про створення повноцінної гастрольної команди. До першого складу "PLP" увійшли гітарист Джок Рамселл і вокалістка Магдалена Хагберг, допомагали перу у створенні "Gothic Impressions", а також барабанщик Ніссе Байфельд і бас-гітарист Маркус Ядерхольм. У 1995-му квінтет випустив міні-CD "Rondo", а в травні 1996-го в рамках "Gothenburg Art-Rock Festival" дав свій перший концерт. У проміжку між цими двома подіями Пер Лінд у компанії з Бьорном Йоханссоном встиг записати концептуальну толкіеновскую платівку "Bilbo". У 1997-му "Par Lindh Project" були запрошені до Аргентини, де диск "Gothic Impressions" отримав статус "кращого прог-альбому". Там група відіграла пару концертів, виступила на ТБ, а потім відправилася колесити по всьому світу.

Правда, найбільш теплий прийом шведам надавали все-таки в Південній Америці, тому в 1997-м "PLP" очолили "Rio Art Rock Festival". У тому ж році вийшов альбом "Mundus Incompertus" з чудовими клавішами Лінда, чарівним вокалом Хагберг і вражаючим внеском інших учасників проекту. Найбільш яскравими треками на диску були відкривачка "Baroque Impression No.1" і заголовна 27-хвилинна епічна сюїта.

У 1998-му "Par Lindh Project" вперше побували в Штатах, де стали хедлайнерами "ProgFest". Згодом на основі цього візиту був випущений подвійний концертний альбом "Live In America". Напередодні міленіуму колектив посилено борознив європейські та американські простори, а по закінченні гастролей взявся за підготовку третього альбому. У записі "Veni Vidi Vici" крім Пера, Магдалени і Ніссе брали участь басист "Flower Kings" Йонас Рейнгольд і гітарист Джон Херманс. Також до створення платівки були підключені хор і струнний оркестр. І сам альбом, і гастролі в його підтримку вийшли вдалими, а під час туру був записаний ще один концертний, "Live In Iceland". Восени 2002-го музиканти дізналися сумну новину, що в Магдалени виявлений рак.

Вокалістка терміново вирушила на лікування, а в колективі розпочався хаос. У 2005-му Хагберг ненадовго повернулася до групи, але, на жаль, після одного концерту їй знову довелося піти. Решта партнери Лінда кудись розбіглися, проте клавішник недовго сидів у розгубленості і згодом повернувся до імені "Par Lindh Project" в компанії басиста Вільяма Копекі і барабанщика Світлана Ракета.

Читате також

Реклама