Pentangle

У назві цієї групи відбилося кількість учасників оригінального складу "Pentangle". Гітаристи Берт Дженш і Джон Ренбоурн познайомилися в середині 60-х і тоді ж почали разом записуватися. Обидва були вже досить популярні на британській фолк-рок-сцені, а їх гітарний дует виробив свій унікальний стиль, таке собі фолк-бароккко. У 1967-му, коли музиканти відправилися в турне, до них приєдналася вокалістка Джекі МакШі, а в групу підтримки також потрапили контрабасист Денні Томпсон і барабанщик Террі Кокс.

Спільні концерти згуртували утворилася п'ятірку, і згодом було вирішено надати команді офіційний статус. Номінально "Pentangle" були фолк-бендом, однак у творчості колективу злилися пристрасті всіх його учасників.

Наприклад, МакШі виросла на народній музиці, Кокс і Томпсон тяжіли до джазу, Ренбоурн захоплювався мелодіями середньовіччя, а Дженшу подобалися блюзи і Боб Ділан. Перший публічний виступ новоспеченої команди, що відбулося 27 травня 1967 року в "Royal Festival Hall", пройшло з аншлагом, а за ним пішли два невеликих туру - вдома і в Данії.

Відкрив "Pentangle" антрепренер Брюс Даннетт на той момент вже пішов у тінь, і керівництво колективом взяв на себе Джо Ластіг. Цей тип виявився досить енергійним менеджером, і з його подачі група швидко змінила маленькі клуби на пристойні концертні холи. У 1968-м на "Transatlantic Records" вийшов перший вініловий млинець "Pentangle". Альбом був повністю акустичним, але критики відзначили новаторську гру музикантів, які зробили саунд "колокольчікоподобним". Влітку того ж року команда виступила в "Royal Albert Hall", і матеріал з концерту склав половину подвійного альбому "Sweet Child" (друга половина була записана у студії). Група переживала творчий підйом, і третя платівка стала найуспішнішою в її дискографії.

"Basket Of Light" піднявся до п'ятого рядка британських чартів, чому найбільшою мірою сприяв сингл "Light Flight" з піснею, яка пролунала в серіалі "Take Three Girls". Перебуваючи на вершині популярності "Pentangle" взяли участь у саундтреку до фільму "Tam Lin", неодноразово засвітилися на телебаченні і провели великий англійський (із заїздом на "Isle Of Wight Festival") і американський (з появою в "Carnegie Hall") тури.

Далі справи пішли під гору, і альбом "Cruel Sister", повністю складався з обробок народних пісень, зазнав комерційне фіаско. На платівці "Reflection" ансамбль повернувся до суміші традиційного і оригінального матеріалу, проте критики прийняли роботу без великого ентузіазму. Після цього релізу команда розлучилася з "Transatlantic" і пішла працювати під дах "Warner / Reprise". Втім, на цьому лейблі колектив встиг випустити лише один альбом, і на початку 1973-го "п'ятикутник" розвалився. Перший реюніон "Pentangle" відбувся у 1982-му, коли команда вперше за десять років виїхала в турне. По закінченні гастролей втік Ренбоурн, який вирішив зайнятися класичною музикою, а його відхід спричинив за собою низку кадрових перестановок. У кінцевому підсумку зі старожилів залишилися тільки Дженш і МакШі, проте ведений ними колектив встиг випустити кілька альбомів, перш ніж розпастися вдруге.

Берт впритул зайнявся сольною кар'єрою, а Джекі продовжила працювати з іншими музикантами під вивіскою "Jacgui McShee s Pentangle". Між тим, у публіки залишався непогамовану голод за творчістю оригінального складу, і тому час від часу на світ з'являлися різні збірники "Pentangle". У 2007 році чудова п'ятірка за свої заслуги отримала "BBC Radio 2 Lifetime Achievement Folk Award".

Читате також

Реклама