Psychic TV

У творчості цієї команди можна знайти все що завгодно: і мелодійний поп, і так званий "білий шум", і балади, і індастріал, і психоделіку, і панк, і техно, і етнічну музику. Що стосується текстів "Psychic TV", то багато з них створювалися під впливом Вільяма Берроуза, маркіза де Сада, Філіпа Діка і філософії ситуаціоністів.

Проект був утворений на самому початку 80-х екс-учасниками "Throbbing Gristle" Генезою Пі-Оррідж і Пітером Крістоферсона, скооперувавшись з колишнім членом панк-банди "Alternative TV" Алекс Фергюссон. Пі-Оррідж позиціонував свою команду як "відеогруппу" і на ранніх перфомансу намагався відтворювати атмосферу, що панувала під час виступів "Throbbing Gristle". Уклавши контракт з "WEA Records" (пізніше група працювала на "CBS", а 1985-м заснувала власний лейбл "Temple Records"), "психи-телевізійники" випустили перший альбом, "Force the Hand of Chance".

Цю роботу, також як і подальшу "Dreams Less Sweet", відрізняли високий рівень продюсування, що чіпляють поп-мелодії від Фергюссона та звукові експерименти від Крістоферсона і майбутнього творця "Coil" Джона Беланса (Джефф Раштон). У записі були задіяні і запрошені музиканти, серед яких значився Марк Олмонд.

У 1986 році "Psychic TV" дали старт серії концертних альбомів, записуваних з інтервалом в один місяць у різних країнах і містах. В оригіналі у музикантів були наміри зробити двадцять три подібні платівки, але довести задум до кінця так і не вдалося, і справа застопорилася в середині другої десятки. Так чи інакше, але "Psychic TV" потрапили в Книгу Рекордів Гіннеса як плодовита група, що випустила найбільшу кількість альбомів у протягом одного року. У 1988-му вийшла найбільш комерційно вдала робота групи, "Allegory and Self". Її успіх був забезпечений, перш за все, композицією "Godstar", що потрапила в британські чарти і присвяченої гітаристу "Rolling Stones" Брайану Джонсу. У тому ж році команду покинув Фергюссон (Крістоферсон і Беланс пішли ще раніше).

Пі-Оррідж на той момент зацікавився музикою техно і об'єднав свої зусилля з одним з артистів цього жанру Фредом Джіанеллі. Генезис пропрацював з ним до 1992 року і випустив ряд альбомів, багато з яких виходили без марки "Psychic TV", а являли собою як би збірники з музикою вигаданих груп (яскравий тому приклад - платівки в стилі есід-хаус "Jack The Tab", "Tekno Acid Beat", "Towards the Infinite Beat", "Ultrahouse The LA Connection").

У 1993-му Пі-Оррідж познайомився з засновником команди експериментального нойзу "Thessalonians" Ларрі Трешері і гітаристом Майклом Кампанья, що працювали в жанрі ембієнт. Ці зв'язки позначили повернення "Psychic TV" до раннього психоделічному попу. Найбільш цікавим альбомом нового періоду став "Trip / Reset" містив пінкфлойдовскій кавер "Set the Controls for the Heart of the Sun" і посвята Сіду Барретту "A Star Too Far". У середині 90-х також з'явилася парочка "розмовних" (spoken words) робіт, виданих під маркою "TV-психів". Пі-Оррідж сильно захопився цим жанром і кілька років пропрацював в даному напрямку в проекті "Thee Majesty".

Повернення до назви "Psychic TV" відбулося в 2003-му. З повністю оновленим складом (відомим як PTV3), Пі-Оррідж відновив гастрольну діяльність. Незабаром почалася і робота над новим альбомом, кілька подзатянувшаяся через возз'єднання "Throbbing Gristle".

Читате також

Реклама