Pyrexia

У 1990 році п'ятеро хлопців з Лонг-Айленда вирішили замутити брутальний проект, давши йому ім'я "Pyrexia". Звали цих хлопців Дерріл Вагнер (вокал), Кріс Бейз (бас), Гай Марчейс (гітара), Роб Шімонскі (гітара) і Майк Андрейко (ударні). Через кілька місяців після утворення команди вийшло четирехпесенное демо "Liturgy Of Impurity". Плівка заслужила шану в колах андеграунду і швидко допомогла "Pyrexia" знайти вірних шанувальників.

Поступово чутки про новоявлених детстерах розповзлися по всьому світу, і через деякий час гурт почав отримувати пропозиції від європейських лейблів. Свій вибір музиканти зупинили на іспанській фірмі "Drowned Productions", де у 1993 році вийшов дебютний лонгплей, "Sermon Of Mockery".

У цьому альбомі було все, що потрібно для жанру дез-метал: груба первісність, брутальність і складність музичних ходів. Платівка заслужила хороші відгуки любителів тяжкості, а команда тим часом взялася колесити по Північній Америці, прагнучи донести до слухачів живу енергію, яка до цього кипіла в студії.

До речі, до цього моменту Шімонскі пішов з групи, а його місце зайняв Тоні Каравалла. Але якщо цю заміну вдалося легко пережити, то в 1994 році команда отримала сильний удар, коли про вихід заявив Вагнер. Дерріл був значно старший за своїх колег, і йому здалося, що настала пора зав'язати з музичним бізнесом. Пригнічений втратою фронтмена, ретирувався і Каравалла, який не вірив, що "Pyrexia" зможе вижити без Вагнера. Однак інші музиканти не злякалися й продовжили нарізати демки.

У процесі репетицій виявився й новий вокаліст, Кейт Девіто. Цей тип мав більш широким діапазоном, ніж Дерріл, а його вокал звучав більш агресивно. Як не дивно, але нова формула принесла успіх, і міньйон "Hatred, Anger & Disgust" був зустрінутий на ура. Другим гітаристом на цьому релізі значився Філ Селфрідж.

Зламавши шаблони дез-жанру, "Pyrexia" вже готова була записати другий полноформатнік, як раптом знову втратила вокаліста. Справа в тому, що Девіто був запрошений замість Френка Муллена в "Suffocation" на час європейського туру, і Кейт вирішив не упускати такої можливості. Після гастролей він повернувся в команду, але до того часу вся чехарда з вокалістами набридла Гаю Марчейсу, і він відвалив в "Internal Bleeding". Кріс переключився з баса на гітару, а нову ритм-секцію склали Райан Харрісон (бас) і Роб Мареска (ударні). Цей склад випустив альбом "System Of The Animal", але незабаром проект знову виявився напіврозвалений.

Кейт пішов у "Obituary", а згодом з Тревором Пересом і залишками "пірексіей" замутив проект "Catastrophic". Бейз недовго пробув у лавах цієї групи і повернувся до назви "Pyrexia", набравши повний комплект нових рекрутів. Крім того, Кріс заснував свій лейбл "Rex-Records" і, уклавши дистриб'юторський контракт з "Crash Music", в 2004 році зі своєю командою випустив альбом "Cruelty Beyond Submission".

Читате також

Реклама