Queensryche

На початку 80-х гітарист Майкл Уілтон і барабанщик Скотт Рокенфілд грали в сіеттлской команді "Cross + Fire", що виконувала кавери "Iron Maiden" і "Judas Priest". З приходом Кріса ДеГармо (гітара) та Едді Джексона (бас) назва групи змінився на "The Mod". На той момент в колективі не вистачало вокаліста, тому музикантам довелося кілька разів скористатися послугами Джеффа Тейта, який працював тоді в проектах "Babylon" та "Myth".

У 1982 році з його допомогою було записано демо, яке складалося з 4 треків: "Queen of the Reich", "Nightrider", "Blinded", "The Lady Wore Black". Поки плівка циркулювала по північному заходу Америки, команда записала дебютний EP, що вийшов на її власному лейблі "206 Records". Реліз мав успіх в металевих колах і видання типу "Kerrang!" не поскупилися на схвальні відгуки. Тейт незабаром став постійним членом групи, а її назва до того часу змінилося на "Queensryche".

У 1983-му команда уклала довгостроковий контракт з "EMI", і лейбл швиденько перевидав її міні-альбом. Після гастролей на підтримку цієї платівки музиканти вирушили до Лондона, де під керівництвом продюсера Джеймса Гатрі ("Pink Floyd", "Judas Priest") записали першу повнометражку. "The Warning", вже містив прогресивні елементи, мав помірний комерційний успіх і дістався тільки до 61-го рядка "Billboard".

У 1986-му "Queensryche" відполірували своє звучання, ввели в обіг клавішні і зробили на цій основі альбом "Rage For Order". Однак, незважаючи на неймовірний вокальний діапазон Тейта і здвоєні гітари ДеГармо і Вілтона, композиції все ще звучали дещо недороблене. Серйозний прорив команді вдалося зробити лише з випуском концептуальної роботи "Operation: Mindcrime". Цей монументальний альбом викликав бурю захоплення і був поставлений в один ряд з "The Wall" ("Pink Floyd") і "Tommy" ("The Who"). Відкатавши порцію гастролей в компанії з "Guns N Roses" і "Metallica", колектив закріпив комерційний успіх випуском "Empire". Продажі диска, дістався до 7-ї позиції національних чартів, перевалили за три мільйони екземплярів, а пауер-балада "Silent Lucidity" стала першим хіт-синглом "Queensryche", пробив гарячу десятку.

У супутнє турне група вирушила в якості хедлайнера і, використавши цю можливість, на концертах виконувала "Operation: Mindcrime" цілком. По закінченні гастролей була випущена концертна версія цього альбому, "Operation: Livecrime". Нова студійна робота з'явилася після тривалої перерви і виглядала дещо похмуріше своїх попередників. Як би там не було, але "Promised Land" дебютував на 3-му рядку і отримав платиновий статус.

Гірше йшли справи з наступного повнометражки, яка викликала незадоволення у значної частини шанувальників "Queensryche". На "Hear in the Now Frontier" колектив відійшов від свого фірмового стилю, і в результаті, хоча альбом і стартував на 19-й позиції, вже через місяць він вилетів з чартів. На наступний рік команду покинув ДеГармо, а його місце зайняв колишній партнер Тейта по "Myth", Келлі Грей. Зміна гітаристів супроводжувалася переходом "Queensryche" на "Atlantic Records", де вийшов диск "Q2K". Альбом був витриманий в дусі "Hear in the Now Frontier", тому його чекала відповідна доля, і популярність групи продовжила знижуватися. У 2001-му на "Sanctuary Records" вийшов концертний альбом "Live Evolution", після чого страждав блюзової орієнтацією Келлі довелося покинути команду.

Свій наступний опус "Queensryche" записували вчотирьох і, хоча в сесіях брав участь ДеГармо, офіційного повернення гітариста не було. Вже коли група вирушила в турне, вакансію зайняв Майк Стоун, який дебютував на концертний альбом "The Art of Live". Незабаром після цього музикантам набридло поневірятися по різних лейблів, і вони організували власну фірму, "Rhino Entertainment". У спробі повернути втрачену популярність колектив підготував сіквел свого найзнаменитішого альбому "Operation: Mindcrime". Витівка практично вдалася і "Operation: Mindcrime II" дебютував в "Billboard" на 14-й позиції.

Читате також

Реклама